Львівскі кандидати адвокатури запрошують на день 1 н. ст. вересня на 7 годину вечером всїx товаришів пробуваючих у Львові до салї нарад комнати адвокатів [Улиця Кароля Людвика ч. 3] для вибору комітету, маючого устроїти віче кандидатів адвокатури з цїлої Галичини і для обговореня того віча. З огляду на важність справи просять о найчисленнїйшу участь.
Про понедїлкову бурю доносять з Самбора, що лютила ся она там від 10½ до 11¼ години вечером. Вихор був такій сильний, що повиривав з корінєм старі дерева в садї адвоката Їжичека, а злива перервала на довшій час комунікацію між містом і зелїзничим двірцем. — В Кропивнику, коло Мизуня в часї згаданої буpi ударив грім в церков і спалив єї. Огонь обхопив в одній хвили цїлий будинок і в короткім часї остали з церкви лише згарища. З церкви удало ся з великим трудом уратувати часть церковних риз і инших річей, а також св. Дари, котрі ще в ночи перенїс о. Дорожиньскій до матерної церкви в Мизуни. Церков була обезпечена всего на 1200 зр., отже для такого бідного сїльця, як Кропивник, єсть сей пожар церкви великою шкодою. Завдяки енерґічній помочи селян, удало ся охоронити село від грозячої небезпечности.
Третя фабрика цукру в Галичинї має повстати в Переворску. Дня 22 н. ст. серпня відбули ся в Ряшеві збори 45 акціонерів котрі репрезентують 800.000 зр. капіталу. Акціонери підписали нотаріяльний акт акційної спілки для виробу сирого цукру і piшили отворити фабрику в Переворску, коло зелїзничого шляху. Фабрика буде перероблювати що день по 7000 метричиих сотнарів бураків. В склад управляючої ради вибрані: кн. Андрій Любомирскій яко предсїдатель, Адам Федорович яко заступник предсїдателя, кн. Витовт Чарторийскій, ґр. Стан. Стадницкій і властитель більшої посїлости з Познаньщини Іосиф Грабскій.
Нелюдскій лїсний. В Горохівцях, власности ґр. Конарского, побив двірскій лїсний Палка селянина з Вигошинець за то, що напував конї в двірскім лїсї. Побитий потepпiв тяжке ушкодженє тїла, бо розярений лїсний зломив єму лїву руку.
Сорок вісїм лїт без перерви війтом. В Хриплинї під Станиславовом помер сими днями Андрій Ґах, що війтував без перерви 48 лїт і дослужив ся ордеру. Війтівство обіймив Ґах 1846 року і вiв єго аж до смерти.
Нова войскова фундація. З нагоди 150-лїтного ювілею 44-ого полку піхоти, установив архикнязь Архикнязь Альбрехт яко єго властитель фундацію в квотї 60.000 корон для офіцирів і підофіцирів згаданого полку. Именно відсотки від половини капіталу мають ити на удержанє офіцирскої менажі, бібліотеки, музики і т. д. Відсотки другої половини будуть що року удїлювати ся між 12 підофіцирів, котрі остають довшій час в чинній службі і визначили ся при виучуваню вояків в воєннім ремеслї.
Нову фабрику цукру задумує заложити властитель Замулинець в Матїївцях коло зелїзничої стації. Доси зголосило ся кількох капіталістів з квотою 300.000 зр. Гадають, що фабрика в Матїївцях буде виплачувати ся, тим більше, що плянтації бураків для цукроварнї в Товмачи, заведені в охрестности Матїєвець дуже добре удають ся. Води з ріки Прута досить, отже задумують ужити до сеї фабрики яко мотора водної сили Прута зі спадом 5 метрів, а до виварюваня соку достатчать угля близькі копальнї в Мишинї.
Оподаткованє войскових лїкарів. Ще перед тринацятьма лїтами видало міністерство війни розпорядженє, щоби всї войскові лїкарі, що займають ся лїкарскою практикою у цивільних осіб, зголошували ся до політичних властей і платили наложений на себе податок. Се розпорядженє оминали войскові лїкарі в Галичинї і львівске намістництво віднесло ся тепер до корпусних команд, щоби они приказали войсковим лїкарям в cвoїм окрузї придержувати ся згаданого розпорядженя.
Дрібні вісти. Директор руху зелїзниць державних у Львові Альфр. Дейма, повернув з Марієнбаду і обійме урядованє дня 3 н. ст. вересня. — Вчера пополудни повісив ся кельнер каварнї Добровольского у Львові Иван Тайфель родом з Глинян.
Дѣло
30.08.1894