◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

В честь Галицького війська відбулося тут в неділю торжественне представлення штуки Старицькоі "Дорошенко". Головну роль грав знаменито Садовський. По представленню виголошено ряд промов: іменем Директоріі говорив член її д. Макаренко, іменем міністрів д. Мартос, делєгат повстанців д. Щадилів, іменем Галичини, дякував за привіти Др Петрушевич, вкінці промовляв головний отаман С. Петлюра. Бесідники серед одушевлення публики представили згідно, чому мусимо воювати проти більшовиків і зазначили згоду між наддніпрянськими та наддністрянськими Українцями, яка одна доведе нас до збудування держави.

 

Більшовицькі сили на украінськім фронті. На украінськім фронті воюють самі нерегулярні, лише прихапцем сформовані — так сказати "запасні" частини. Іх силу обчислюють на 9 тисяч. На жмеринськім напрямку стоять проти нас 2 інтернаціональні полки і школа старшин, на проскурівськім знов підпомагають більшовиків усе ще ті мадярські відділи, що хочуть продертися до дому.

 

Допомога Галичанам. Рада міністрів призначила відповідні гроші для допомоги біженцям Галичанам.

 

Розумна постанова. В Корпусі Січових Стрільців переводять в життя постанову, що кождий старшина, який заразиться венеричною недугою (пранцями і т. д.), зараз деградований. Ця постанова повинна бути переведена в життя в цілій арміі, яка має досить клопотів з раненими й не може займатися ще тими, що приносять хвороби від публичних дівчат.

 

Чи Поляки йдуть за Збруч. Деякі польські ватаги загналися були 17 липня с. р. у відтинку Гусятина за Збруч. Ограбивши пограничних селян, вернули на галицький бік. Тому, що цей випадок дав усяким людям нагоду до розширювання чуток про польський наступ на Камянець, видало міністерство війни урядову заяву, що поки що нема підстави думати про наступ польських військ на землі Наддніпрянської України.

 

Харчові справи. Прегарний стан сьогорічних засівів велить надіятися, що вже в дуже короткім часі покращають харчеві відносини на Поділлі. Уряд поробив заходи, аби нове збіже в найскоріщім часі перевезено на прохарчування міст. Цукор на разі також забезпечений, бо більшовики не вспіли вивезти його з могилівських цукроварень.

 

Стрілець

 

23.07.1919

До теми