Офіціяльне повідомленє з 26 травня 1919.

Західний фронт: Ворог продержив наступ у Перемишлян та ударив на північнім відтинку коло Якторова. Коло Перемишлян заняв ворог горба коло міста. У Якторова відбито його з великими стратами. На північ від Перемишлян відсунувся ворог аж до Гнилоі Липи.

Дня 26 травня переступили Румуни границю коло Снятина без жадних ворожих намірів, а 27 травня посунулися до Коломиі і Городенки. Вони заявили, що поза ту лінію дальше не підуть. Причиною цього руху є, щоб встановити звязок з оперуючою Мармарошською румунскою групою. В наслідок цеі подіі і дальшого руху польських частин через Свічу ми рішили опорожнити район на південь від Дністра. Переходи на Дністрі ми задержали в своіх руках.

Північний фронт: нічого нового.

Східний фронт: 25 травня перевели наші частини під Гусятином успішні акциі, при яких здобули ми 60 полонених, одну армату, 22 скоростріла і по виконаню свого завдання вернули они назад на своі давні становища. Н. Ш. Г. А. Курманович.

Заява польського міністра Падеревського. ТЕРНОПІЛЬ, 27. 5. до всіх. Заява польського міністра Падеревського, виголошена в Варшаві 23 травня відносно того, що Польща не провадить боротьби з Украінським військом, а лише посилає експедицию проти бандитів, викликало страшенне здивованнє Директоріі і правительства Украінськоі Народньоі Республіки. Дивно, що таку неправду говорить голова польського уряду, коли цілому світу відомо, що украінська армія перша в світі почала війну з большовиками і уперто провадить іі від двох років. В цій боротьбі Украінська армія у весь час становила бар'єр, який захищає всю Европу від навали російського анархічного большевизму, який лише дозволив тій самій Польщі та Румуніі організувати свої сили. В подяку за це Польща кинула ці сили в тил Украінськоі Арміі. Заява Падеревського являється пустим виправленнєм перед антантою цього злочину, якого допустилась Польща, пустивши проти украінського війська дивізіі Галєра, котрі мали задачею лише боротьбу з большовиками. Смішним є повідомленє Падеревського про жорстокости Украінського вiйська. Тими політичними заходами пан Падеревський не обмане польськоі демократіі і не збудує великоі Польщі, бо праве і чесне діло повинно провадитись чесними ділами, а не брехливими видумками, які ніколи не обмануть опінію Европи, а лише покажуть, який уряд має Польща. Петлюра

Віче в Тернополі. ТЕРНОПІЛЬ 26. V. В понеділок 26. травня відбулося численне віче, скликане Комітетом У.С.Д.П. Віче відкрив д. Сеник. На предсідателя вибрано через аклямяцію проф. Сидоряка, на секретаря покликано П. Зазуляка. Перший забрав голос д. Сеник, котрий в своій промові переповів історію війни Украіни з большевиками, розповідав про героічність украінських військ і причини, котрі змусили наші війська опустити Наддніпрянську Украіну. Свою промову закінчив тим, що У.С.Д.П. повинна бути тепер чутнійшою о честь народу, повинна організувати полки, котрі мають стати на сторожі самостійности Украіни. Потім забрав голос селянин зі Сокальщини Гр. Герман. Цей представив героічність населення Сокальщини. Нарікав на те, що в запіллю є за багато старшин і стрільців. Населення Сокальщини все жертвувало для арміі. Бесідник обвинувачує самих нас, котрі поділились на ріжні партії, замість того, щоб іти разом в єдности. Військовий духовник О. Гринькевич висказує свій жаль, що сорокміліоновий нарід не потрафив здержати напору ворожих сил і доборовся "до самого краю". Марними були кличі "до зброі". Наша інтелігенція бралась до нафти, соли, до поділу землі, до відділення церкви від держави і т. д... замість боронити украінську державу. А скільки скривають люди дизертирів, замість виявити і послати ix на фронт. А панночки проходжуються великими отарами по цілим годинам по вулиці Шевченка, замість відвідувати ранених вояків, або шити для них одіння. "Зрозумійте свій патріотичний обовязок, зрозумійте, що ворог наступає на вас, тоді будете знати, що робити". Д. Рибак говорив за створення робітничого полку, щоб помогти фронтовикам здержати польський наступ. Гр. Славута пропонує не творити осібного полку, а хто хоче боронити рідний край, нехай зголоситься до команди коша і нехай допомагає фронтові, хто чим може. Відтак забирали ще голос: П. Capaмага, Іл. Брикович, Богданович, Сеник, Сидоряк і инші. Комісар Сидоряк представив зібраним, які заміри мають Поляки на нашій землі і яких способів вони уживають, щоб нас поневолити. Полякам помагають Французи, бо польські пани сиплять капіталами на те, щоб нас повернути у своє ярмо.

При кінці віча ухвалено одноголосно резолюціі.

1. (рез. Іл. Бриковича) Віче робітників і трудовоі інтелігенціі міста Тернополя визнає конечним до послідньоі каплі крови боротися за Украінську землю; тому, висказуючи довіря Начальній Команді, що до тепер вела завзяту боротьбу, взиває всіх Украінців послухати мобілізаційного зазиву і ставитися під кріс.

2. (рез. Сеника, сина дир.) Взиваєся Державний Секретаріят, щоби він повів всі наші війська на наших суспільних і національних ворогів, виключаючи з ними всякі компроміси.

Ткацьке Toв. "Чорногора" в Косові. Дня 11 травня 1919. відбулися перші основні вбори косівського ткацького товариства Чорногора, зареєстрованого стов. з обмеж. порукою. Вписало ся більш як 100 членів. Ціль є двоякова. На разі дати членам ткачам, які є без роботи, заробок, а при тім зорганізувати ткачів і піднести ткацький промисл в Косові і в околици. Має уладити прядільню механічну і доставити членам елєктричних варстатів.

Село Брустури, повіт Косів. Заходом Виділу чит. Тва "Просвіта" і Управи школи відбулися в Брустурах дня 27. квітня с. р. в гарно прибраній шкільній салі, святочні вечорниці в память Тараса Шевченка. Хоч учасників не було богато, то однак зрозуміння і одушевлення було велике, чого доказом квота 107 з добровільних датків, яку Виділ призначив части на фонд інвалідів, "Захоронку" в Косові, та фонд для вдів і сиріт по поляглих укр. вояках.

Дня 11 травня с. р. відбулися в громаді Брустури, перші Загальні Збори Т-ва "Жіноча Громада". До Т-ва вписалося 50 членів. Головною цілію Т-ва буде несення помочи борцям за вітчину на фронті і по шпиталях через збирання білля і харчів. Другою задачею поставило собі Т-во поборювання неграмотности поміж жіноцтвом, через заложення курсу для неграмотних.

Жіноцтво села Брустуp дає вже не перший доказ своєі свідомости. Ще в 1918 р. було в Брустурах кільканайцять жінок і дівчат, які передплачували собі часописі. Також до чит. Т-ва "Просвіта" і Кружка Т-ва "Сільський Господар" належить більше жінок і дівчат, чим мущин. "Покутськ. Віст."

Українські вісти