Львів, 24 травня.
Несподівано відійшов від нас інж. Володимир Маркусь. Він народився 7-го вересня 1906-гo року в селянській родині в Раковій, Самбірського повіту. По закінченні гімназії в Самборі вписався на електротехнічний факультет політехніки у Львові, де 1932 р. одержав диплом інженера-електрика. Свою фахову працю почав у Варшаві у відомій фірмі Сіменс.
Коли українські інженери оснували своє власне підприємство КІР — Кооперативу Інженерських Робіт — у Львові, інж. Маркусь не може всидіти у Варшаві і вертається до Львова, де працює в КІР-і, у електротехнічнім відділі від 1933 до 1936 р.
В 1936 р. три українські інженери Маркусь, Крохмалюк і Сидір закладають спілку "Екомп". Починаючи з малого, без власних капіталів, ця фірма росте і своєю солідною працею здобував собі признання серед українського громадянства. Інж. Маркусь виявляється добрим фахівцем у відділі інсталяції. Своє практичне звання вміє він передати і своїм учням. Під його керівництвом виховується практично електротехнічний доріст його учні, як і сам їх учитель, визначалися солідністю виконання роботи.
Одержавши диплом інженера, покійний того ж таки 1932 р. стає членом Українського Технічного Товариства. Згодом працює кілька років як член Ради, а безпосередньо перед війною як секретар Ради. Одночасно працює в Комісії Розбудови Українського Промислу. Попри працю у підприємстві, в У.Т.Т. та в КРУП-і, інж. Маркусь знаходить ще час на виклади на вишкільних курсах для монтерів та виголошує фахові реферати у ремісничому товаристві "Зоря".
Покійний визначався працьовитістю та солідністю. Це не лише добрий інженер фахівець, це інженер-громадянин, інженер-суспільник. Він дбає не лише про розвій і піднесення власного варстату праці, він працює над розвитком українського промислу взагалі і дбає про вишкіл доросту для цього промислу. Інж. Маркусь це один з піонірів відродження й розбудови українського промислу.
Війна 1939 р. перериває його фахову та громадянську роботу. Виїжджає до Кракова, де стає знову на працю до фірми Сіменс. У 1941 році, коли німецька армія зайняла Львів, вертається на рідну землю, до Львова. Працював у львівському відділі фірми "Сіменс". Переведений службово до Кракова, куди виїхав з дружиною і дітьми, вернувся ще на декілька днів до Львова, щоб полагодити деякі справи. Опускаючи Львів згинув 1-го травня від бомби.
Перебуваючи у Кракові та у Львові у воєнних роках був активним членом Об'єднання Праці Українських Інженерів і Техніків. В останньому часі заходив часто до домівки Об'єднання та живо цікавився долею інженерів евакуованих з України. Воєнна буря перервала нитку його працьовитого життя та знищила й домівку інженерів, де він бував на сходинах.
Львівські вісті
25.05.1944