Сего тиждня ві второк зачала ся розправа над предложенями валютовими, через котрі — як звістно — мало що не розпав ся клюб Гогенварта а з ним і правительственна коаліція. Ситуацію виратувано в той спосіб, — як дуже часто в тім клюбі, числячім тепер лише 55 членів, отже о двох менше як польске "коло", — що лишено кождому волю голосувати як хоче. І дїйстно по ґенеральній дискусії, котра три днї тревала, Словінцї з того клюбу [окрім одного], селяне і більшість клєрикалів голосували против предложеня правительственного. І в польскім "колї" єсть богато противників того предложеня — за ним стоять именно жиди, станьчики і правительственні демократи, — тож при голосованю може з половина польских послів або не явила ся зовсїм або вийшла з салї. Головно стоїть за валютовими предложенями нїмецка лївиця з своїми капіталістичними тенденціями. При голосованю упало за предложенями 166 голосів, на котрі зложила ся нїмецка лївиця, польске "коло", часть клюбу Гогенварта, клюб Коронінього, деякі дикі [особливо Италіянцї і шляхта] і наконець з руских послів Вахнянин [Охримович і Барвіньскій усунули ся від голосованя], т. є. правительственна коаліція без частини клюбу Гогенварта; против предложеня голосувало 106 послів, т. є. всї Чехи без різницї [молодо-Чехи і старо-Чехи], Словінцї, Хорвати, нїмецкі націонали, антісеміти, згадана часть клюбу Гогенварта [д-р Волян усунув ся від голосованя], нїмецкі, консерватисти [Лінбахер], а з руских послів Романчук і Телишевскій.
Через рускі свята з руских послів був у Відни лише Телишевскій, сего тиждня приїхали ще Романчук, Барвіньскій і Вахнянин, а вчера і Охримович [отже нема доси Підляшецкого і Мандичевского]. Телишевскій заявив рішучо, що він буде займати независиме становище враз з Романчуком; в тім намірі утвердили єго ще й рішеня загальних зборів "Народної Ради". Однакож він вже і перед тим висказав ся, що до правительственної коаліції не приступить анї не зблизить ся; єсли-ж би загал Русинів-народовцїв за такою політикою станув, то він зложив би мандат, щоби не зривати солідарности.
Вчерашний день був незвичайний у віденьскім парляментї. Два засїданя відбули ся того дня, рано і в вечер, і забрали paзом 13 годин часу, а по тих двох засїданях були чотири именні голосованя! Рано Пернерсторфер і Чехи впровадили правительство в трудне положенє поставленєм наглячого внесеня в справі стріляня жандармів на робітників в Фалькнові і Польскій Остраві, при чім кільканацять людей згинуло а кількадесять ранено. Отже Пернерсторфер а за ним Кайцль домагали ся, щоби парлямент вибрав комісію з-посеред себе, котра би тую справу розслїдила; они мотивували справедливо, що на самі донесеня і доходженя правительственних властей не можна спускати ся. Надармо нїмецкі посли, щоби прийти в поміч правительству і спаралізувати внесенє Пернерсторфера, котрий промовляв дуже горячо і рішучо, поставили від себе малозначущу интерпеляцію; надармо міністер справ внутрішних давав всякі успокоюваня і обіцюваня, — коаліція правительственна вправдї переголосувала противну сторону, але она сама міркувала, що така побіда шкідливша для неї, нїж для противника. Длятого перервано засїданє на чверть години, щоби міністерство враз зі своєю коаліцією дальше щось рушили в тій справі. Але хоч замість чверти години нарада міністрів і коаліційного комітету тревала півтора години, скінчено знов півсредством, котре ледви чи успокоїть робітників і опінію публичну.
З руских послів Романчук і Телишевскій, знаючи з досвіду в Галичинї, як кінчать ся звичайно доходженя против старостів за які-небудь надужитя, не задоволяли ся запевненями правительства і внесенями правительственної коаліції та голосували за внесенями Пернерсторфера і Кайцля: посли Вахнянин і Охримович голосували против тих внесень, а посол Барвіньскій усунув ся від голосованя.
Дѣло
12.05.1894