◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

В cпpaві десятиміліонової позички міста Львова була в суботу у маршалка краєвого кн. Сангушка депутація від товариства властителїв реальностей і представила єму небезпечність сеї позички для міста. Маршалок признав, що подані депутацією докази дуже поважні і заручив, що видїл краєвий основно розгляне сю справу. Відтак була ще депутація у кількох послів і просила их о поміч в тій справі.

 

Краєва рада шкільна предложила міністерству просвіти внесенє на заснованє утраквістичної семинарії учительскої в Сокали з слїдуючим 1894/95 шкільними роком. Побіч семинарії буде в самім Сокали заснована чотиро-клясова школа вправ з руским язиком викладовим. Справу тую піддержав на засїданю ради шкільної межи нашими п. Ол. Барвіньскій, а і новий посол сокальскій, проф. Вахнянин, був в тім дїлї на авдієнції у п. намістника. Єго Ексц. п. намістник обіцяв підперти внесенє краєвої ради шкільної в міністерстві просвіти. Вість ту прийме Сокальщина радо до відомости і надїємо ся, що селяне наші доставлять значний контінґент кандидатів стану учительского для шкіл руских."

 

Треті вечерницї устроєні товариствами "Клюб Русинок", "Бесїда" і "Боян" дня 10 с. м. удали ся прегарно. До першого кадриля стануло над 30 пар; охоча забава протягнула ся до самого рана і здаєсь не було нїкого, щоби відійшов невдоволений. Знаменитий буфет, а що найважнїйше — дуже дешевий, удержував клюб Русинок. Тоалєти пань були гарні — на жаль бачили ми дуже мало народних строїв, котрі немов-би починали виходити з моди. А шкода! — Слїдуючі вечерницї відбудуть ся в суботу дня 17 н. ст., однак точкою кульмінаційною сих мясниць буде безперечно вечерок устроюваний тими товариствами дня 22 с. м. в великій сали "Народного Дому". Вже нинї можемо згадати, що комітет докладає заходу, щоби приготовити всїлякі несподїванки.

 

О. Данило Танячкевич з Закомаря внїс петицію до сойму в дуже важній справі, именно: о примусову реґуляцію, комасацію і меліорацію громадских пасовиск, без чого про раціональну годівлю худоби у селян не може бути і бесїди.

 

Виеміґрувало до Америки в сїчни с. р. на Освіцим і Щакову 183 осіб, завернено з дороги 22, повернуло з Америки 278. З Буковини вийшло 3, повернуло 7; з Угорщини вивандрувало і вернуло по 16 найбільше еміґрантів (21) припадає на повіт коросненьскій, а найбільше вернуло до повітів горлицкого і яслиского (по 16).

 

Дрібні вісти. Дня 20 н. ст. лютого с. р. відбуде ся в Чайковичах вінчанє п. Ив. Косоноцкого, окінченого богослова з панною Єл. Стецївною, дочкою місцевого пароха. — В Парижи помер Максим ді Кам, член академії францускої і один з визначних сучасних писателїв в 72-ім роцї житя. — Король портуґальскій обезпечив ся в анґлійскім товаристві на 2 міліони франків.

 

Дѣло

12.02.1894

До теми