◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Презідент Зайц остерігає Антанту.

БЕРНО, 31. січня 1919. року. Представники америк. преси мали розмову з презідент. Зайцом, котрий їм заявив, що він не годить ся з поглядами заграниці, котра уважає Німеччину Австрійську за давну Австрію. Австр. Німеччина є цілком новою державою. Годі отже від неї жадати відшкодовань воєнних, подібно як і від инших держав, які потворили ся на терені давньої Австрії. Австр. Нім. стоїть на точці самоозн. народів, отжеж на тім принціпі, який оголосила Антанта. Житєві інтереси наші вимагають прилучення до матернього тіла Німеччини. Прилученнє Чехо-Німців до Чехії і вилученнє німецьких частий полудневого Тиролю булоб шкідливим. Некорисне рішеннє Антанти в тій справі, зносили би ми як зненавиджене ярмо, яке стараєть ся при найблизшій нагоді з себе скинути. Сотвореннє наддунайської федерації не є бажаним навіть Чехами і Югословянами.

Анґлійський проєкт "Союза Народів".

ЛЬОНДОН, 31. січня. Часописі оголошують витяги з анґлійською проєкту "Союза Народів", який відносить ся до виключення і примусових средств взглядом винуватої держави. Сподієть ся успіху що до слідуючих точок: 1) підпора нових держав, 2) нагляд над торговлею оружієм і муніцією, 3) удержаннє вільних торговельних доріг, 4) правильні торговельні зносини і сотвореннє спільної орґанізації для полагоджування міжнародних робітничих справ. Проєкт пропонує загальну конференцію всіх делєґатів, 2) вузкий виконуючий комітет і постійний секретаріят. Наразі Німеччина булаби від того виключена, але не на довго.

Средства примусові мають бути ужиті в випадку: 1) коли нападаюча держава обстоює провадженнє війни не представивши перед тим своєї справи "Союзови Народів" і 2) коли одна зі спорючих сторін піддає ся рішенню Союза, а друга не хоче піддати ся.

Що до розоруження, то само знесеннє обовязкової військової служби не вистарчає. Жадна держава не має права удержувати таку збройну силу, яка уможливлювала би збройний напад.

Презідент Адор про Париску конференцію.

БЕРНО, 31. січня. Презідент швайцарського Союза, котрий вернув з Парижа до Женеви опубліковує таке: Відносно до Парискої конференції то не можна її уважати за мировий конґрес. Це є властиво конференція союзників в ціли нарадженняся над услівями, які мають бути подиктовані побитим. Задля цего, невтральні держави не можуть бути допущені. Колиж Союз Народів стане на порядку дневнім, тоді і невтральні будуть покликані на конференцію.

Заняттє областий на правім березі Рену.

MUNCHEN, 31. січня. Французи заняли правобіч Рену области аж до Лєополдсгете в Баден.

Приступленнє Польщі до Антанти.

ЛЬОНДОН, 31. І. При кінці минулого тижня прибула тут урядова польська делєґація в ціли стислійшої злуки Польщі з Антантою також в справах господарських. Польща хоче увільнити свої ринки від німецького впливу, а віддати їх Антанті. Особливо стараєть ся делєґація о зачет від Антанти на конто великого відшкодування, яке Німеччина буде мусіла заплатити Польщі. Особливо жадає делєґація средств поживи, машин і сирівців. На чолі делєґації стоїть міністер Хшановський.

Вільзон відїде з Парижа.

ПАРИЖ, 1. лютого. Коло 12-го лютого опускає Вільзон Францію, щоб на конґресі Сполучених Держав відчитати своє посланнє. По пятьох тижнях верне Презідент назад до Франції. Наради Парижскої конференції через від'їзд Президента не будуть перервані.

Початок загальної мирової конференції 10-го мая.

БЕРЛІН, 1. лютого. З швайцарської границі доносять: Пішон заявив в парляментарній комісії, що початок Загальної Мирової Конференції усіх воюючих держаі відбудеть ся 10-го мая в річницю франкфуртського мира в Верзалі.

Інтернаціоналізація занятих областий.

MUNCHEN, 1. лютого. Після донесення з Парижа, мав Вільзон осягнути згоду инших великих держав на це, що всі заняті области з винятком Альзації і Льотаринґії мають бути з'інтернаціоналізовані. Цей мандат має поручити Союз Народів одній з націй на ограничений час. Ся нація має провадити політику отвертих дверий, жадних особливих прав собі не присвоювати з винятком цих, які зі взглядів адміністраційних і поліцийних покажуть ся конечними.

Утвореннє Чехо-Польської невтральної полоси.

ЖЕНЕВА, 1. січня. Сьогодня перший раз допущено до переслухання Парижським Виділом Антанти заступників польського і чешського правительства. Потреба буде що найменше ще шість засідань, щоби відграничити обосторонну сферу інтересів. Правдоподібно прийде до визначення в ціли уникнення польсько-чеських сутичок невтральної полоси, яку обсадять війска антанти.

Совітське Правительство ухиляєть ся від Союза Народів.

ПАРИЖ, 1. лют. На мировий Конґрес прийшла офіціяльна депеша по радіо від совітського правительства, в якій повідомляєть ся, що Россія усуваєть ся від Товариства Націй.

За скорим миром.

ЖЕНЕВА, 4/ІІ. Сеї неділі відбуло ся в цілій Франції більше як 8000 робітничих згромаджень, в яких виступали проти насильного мира. По згромадженнях відбули ся численні демонстрації за як найскоршим миром.

Програма Союза Народів Вільсона.

ПАРИЖ, 4. лютого. Нині або завтра буде оголошена у всіх подробицях програма Союза Народів, виготовлена Вільсоном. Она буде мати форму оповіщення, або буде прочитана одним з членів американської делєґації, правдоподібно Гузом.

Невтральна мирова ліґа за Союзом Народів.

ЦЮРИХ, 3. лютого. Мирова Ліґа невтральних держав оголосила маніфест, в якім заявляє, що "Союз Народів" становить одиноку запоруку тревалого мира і є одиноким середником консолідації людства.

Поклик парижських журналістів.

ПАРИЖ, 3. лютого. Парижські журналісти котрі служили в війську і вернули з фронту, оголошують наново пламенний протест проти війни і завзивають до безвглядного попирания Вільзон, і єго змагань сотворити "Союз Народів".

Земельна реформа на Угорщині.

БУДАПЕШТ, 5. II. Радіо. Вчорайша Рада міністрів розправляла над законом реформи аґрарної, після якого поодинокі наділи малиби виносити після якости поля від 5—8 морґів поля. Більші посілости аж до 200 морґів включно не підлягають вивлащенню, від 200—500 морґів лишать ся невивлащеними хиба в виняткових случаях. Підставою цін викупу буде нормальна ціна поля з 1913-го року. В найблизших днях почне свою діяльність близько 100 реґуляційних комісій.

Сербсько-угорські непорозуміння.

БУДАПЕШТ, 5. II. Радіо. Серби хочуть в комітаті Ваrаnуа, і в місті Pesc віддалили іменнових урядників, з їх посад, а посадили своїх з Obergespan-ом на чолі, якого назначить Народня Рада "Wojwojdina". Угорські власти не хотять узнати Obergespana і зложити йому приречення на вірність. Obergespan заявив, що насильне урядовання в уряді буде уважатися за зраду а таких урядників видалить ся з міста і за демаркаційну лінію. Близько 200 урядників є виставлені на таке прогнання.

Угорський бурмистер Рех велів вивісити на ратуші угорску хоругву, яку народ повитав з одушевленєм. Сербські жовніри під проводом одного поручника вдерлись до ратуша, здерли хоругов, подерли її і кинули в болото.

Відтак забирали угорских переходнів до сербскої команди де карали їх буками...

БУДАПЕШТ, Радіо з 5.ІІ. Після вістий з Абраму відбувають ся в цілій Югославії великі зібрання в ціли запротестовання проти італійского анексіонізму. Академічна молодь револьтує. Пожар цей годі буде мабуть зльокалізувати.

Серби займають Neuszeged.

БУДАПЕШТ, Радіо з 5. II. Серби постановили заняти чисто угорське місто Neuszeged. Професор ґімназиї Карло Орбан написав ще в часі війни статтю проти сербського імперіялізму. Комендант міста, Серб, велів його увязнити за сю статтю. Вояки побили його до крови, після чого командант засудив його на смерть. Його перевезено до Szeged, де він в наслідок побиття помер.

Україна і Есляндія проти переговорів з Большевиками.

ЛЬОНДОН 1. лют. "Тімес" мельдують: Правительство України і Есляндиї відкидають брання участи в конференції, пропонованої Антантою в справі княжих островів, бо вони не хочуть переговорювати з большевиками.

Вибори до Пруської національної Ради.

БЕРЛІН 1. лют. Результат виборів до Пруської Національної Ради вже відомий. Соц. демокр. навіть враз з німецькими большевиками і независимими не творять абсолютної більшости, котру посідають буржуазні партії.

Братіяно проти рівноправности жидів.

Провідники румунських жидів були приняті Братіянам. Він загрозив арештованнєм, коли будуть продовжувати аґітацію за рівноправностю жидів. Румунське правительство жадає виразного з'обовязання зі сторони жидів, що вони аж до позичення мирової конференції здержать ся від всякої аґітації в справі жидів.

Український голос