◦ ◦ ◦ ◦

Оголошеннє. В пятницю 31. січня 1919. о год.  пополудни відбудуть ся в салі маґістрату збори трудової інтеліґенції і урядників в ціли вибору делєґатів до Повітового Народного Комітету. С. Сидоряк. ком. міста.

В неділю 2. лютого 1919. о год. 3 пополудни відбудуть ся в салі "Міщанського Брацтва" ЗБОРИ міщан — рільників і самостійних майстрів — ремісників в ціли вибору делєґатів до Повітового Народного Комітету. С. Сидоряк, ком. міста.

В неділю 2. лютого 1919. о год. 3. пополудни відбудуть ся в салі маґістрату збори міщан — робітників і державної служби в ціли вибору делєґатів до Повітового Народного Комітету. С. Сидоряк ком. міста.

Подаєть ся до відома, що найблище засіданнє Поширеної Національної Ради відбудеть ся в Станіславові дня 4. лютого 1919 року. Повіт. Нар. Комітет.

У Львові. Що роблять поляки?!

Київське центральне інформаційне бюро доносить: З достовірного жерела довідуємось, що Поляки через брак опалу забирають з укр. бібліотек, музеїв — з Т-ва Наукового ім. Шевченка твори великого історичного значіння, історичні документи і опалюють сим касарні і державні інституції. Така некультурність і варварство польських властий викликує не лиш у Українців, але і у знатних польських кругах велике обуреннє. В відношенню ся польських військових і цивільних властий супроти Укр. нема зміни, помимо того, що в містах Західно-Української Республіки з Поляками обходять ся коректно — о скільки Поляки самі не провокують укр. властий. Життя Українців у Львові є невідрадне. Щораз укр. доми є виставлені на ревізії польських банд, часто ці банди нападають на Українців і зникають і ніхто не знає куди.

Много Українців вивезено до Вадовиць, де вони терплять голод і в наслідок ріжних заразливих недуг гинуть сотками. Є заказано достарчати їм живности. Арештований недавно митрополит Шептицький жиє в дуже тяжких обставинах. Поляки мстять ся на нім за його повну пожертвовання діяльність для укр. народу. Ціни за конечні середники поживи є надзвичайно високі. Крім поганої, нечистої води не було ніякої иншої. Мусить ся її насамперед переварювати, щоб можна її уживати. Брак води викликує розширюваннє ся ріжних недуг. Один десятник, котрий утік з польськ. неволі розповідає, що по занятю Львова Поляками наші ранені лежали тижднями з невязаними ранами і гурмами умирали. Польські лікарі що переходили коло них, казали що гайдам. не є варті цего, щоб вони собі їх кровію руки валяли. При вивозі наших полонених зі Львова Поляки плювали на них і голосно жадали їх страчення. В часі їзди не дано їм жадної теплої поживи — в шпиталях діставали суху кропиву змішану з водою і мукою. Хліба не було. Много умерло з вичерпання сил

Український голос