Вчімо ся панувати.

Багато людей серед нашого неосвіченого селянства та робітництва гадало, що "панувати" може всякий без жадної науки.

Ласо їж та пий; у день спи, а вночі на зори задивляй ся; вбірай ся в числу одіж та ходи на проходку — от і все панування. Для цього ніякої науки не треба, а лиш гроші. Аби гроші, то й пан.

Тим то, коли стала ся революція, коли настала воля, коли народ став сам ссбі паном, то такі людці перш за все шатнули ся за грішми. Кинули ся до дорожчих посад та до гульні. Бо то ж вони стали панами.

Пани ж, на їхню думку, мусіли лиш брати добрі гроші та гулять. Коли через неосвідомленність люди обібрали їх у комітети, то вони там, замість роботи, тільки шкодили і самі много не робили, і другим перебаранчали. Через те комітети не встигали зробити те, що мусіли зробити.

Не було кому працювати, бо неосвічені комітетчики або не вміли і не знали, що робить, або просто й не думали брати ся до роботи через те, що вони стали панами, а вони, на їхню думку, працювати не повинні. Освіченніщі й розважнійщі члени комітетів працювали понад силу, але зробити всього не мали спроможности.

До того ж неосвічені, темні люди вірили всяким чуткам. Не вміли розібрати, що можна зробити, а що ні. Тим користували ся всякі белькотуни. Вони розносили по-між людьми все, що їм у голову лізло. З'явила ся партія большовиків, яка наобіцяла цілу купу всяких нісенітниць. Розважніше селянство чухало потилицю, не дуже їм довіряло, але бачимо, що скрізь "большакі" товчуть своєї. Росплодило ся їх безліку, і всі в один голос товкли.

"Годі вже нам панькати ся з буржуями! Доволі їм пити нашу кров! Настав наш час панувати! Покажімо їм; Геть усякі буржуйські забобони. Геть школи! Нам не нада шкіл! Геть університети, гімназії і т. д. То панські витребеньки!"

Всіх, хто чисто вбірав ся, хто хоч трохи був освічений, буржуями обзивали.

Що годі панькати ся з буржуями, доволі їм пити нашу кров, що настав наш час панувати, — це все правда. Але, що геть школи, університети, то ж вже справжне безглуздя.

Для того, щоб правити навіть конем, треба уміння. Умілий сидітиме, наче нічого й не робитиме, а кінь ітиме аж он як. А невмілий і сам упріє, і коня вхоркає, а пуття з того не буде ніякого.

Править же людьми, панувати над ними — це не конем їхати.

Для цього треба не аби якого уміння й знання.

Пани не через те панували, що нічого не робили, їли та уволю спали, а через те, що вміють правити другими, уміють так повернути вcяку справу, щоб вона була їм на руку. Цьому їх змалку вчать. Вчать по школах, гімназіях, по університетах. Отже й не дивно, що вони вміють це робити і так спритно роблять, що неосвічені люди збоку гадають, що пани нічого не роблять, а все гуляють".

Так і панської роботи не помітно було, спритна, а через те й непомітна. От подивіть ся на двох стерників на човнах. А проте човно їде як стріла. А невмілий ляпає стерном на всі боки, метушить ся, пріє, а човен крутить ся на місці.

Так і панської роботи не помітно буде через її спритність, через їхню умілість.

Неосвічені ж люди гадали, що пани нічого не робили, бо для панування досить мати гроші і нічого не робити.

Тим то, коли стала ся революція, коли став народ сам собі паном, то багато людців замість того, щоб узяти ся до роботи, яку ранші робили пани, кинули ся до гульні, до загрібання чужого добра.

Розважніщий народ хоч і брав ся за роботу але через незнання своє, через непідготовленість до панування не знав, що саме і як треба зробити, щоб панувати над другими.

Побачили пани, що народ не вміє панувати, і взяли ся знов за своє діло. Зробили се, те, — і в рештi знов опинили ся зверху. Так буває завше, коли з двох борців один уміє бороти ся, а другий — ні. Дужчий, але невміючий, зразу може хоч і поборе, а де не встигне він одсапнуть, як уміючий вивернеть ся й сяде йому на шию. Так вивернули ся й сіли на шию народові наші пани, посадивши гетьмана.

Панує завше не той, хто фізично дужчий, а той, хто уміє правити другими.

А для уміння правити треба чимало знання й роботи. Отже, панувати — не означає нічого не робити. Навпаки, це означає безперестанну роботу для того, щоб верховодити другими, роспоряджати ся ними, примушувати чинить свою волю.

А для того треба великого знання.

Поки ж ми будемо темні, доси всякий нас дуритиме, всякий направлятиме туди, куди йому вигідніш.

Для того, щоб народ сам панував над собою, він повинен бути добре освіченим, щоб уміти не дати себе обдурити нікому і роспоряджать ся всім до ладу.

Для того треба, щоб увесь народ здобув таку широку освіту, яку тепер пани мають.

Треба, щоб усі "мужицькі діти вчили ся не тільки грамоти, а й чомусь більшому по всяких гімназіях та університетах. Лиш тоді, коли народ матиме таку освіту, як пани, він твердо пануватиме, бо знатиме, що де і як треба зробити, аби самому панувати над собою і недопустити, щоб хтось инший сів на шию.

Освіту можна здобути не тільки в гімназіях та університетах. Є для того і багато инших способів, хоч і не таких доладних. Читання, курси, самовивчення, самосвіта — все це спосіби освіти, які доступні багатьом.

Про них не треба ніколи забувати.

Отже, хто хоче панувати, беріть ся за книжку.

Вчімо ся панувати.

Український голос