Радіо з Науен Німеччина дня 21. І. 1919.
Початок бракує. Поляки ставлять фантастичні жадання, в яких нема крихітки уосновання. Польща має обнимати 450 тисяч (чотириста пятьдесять тисяч) квадратних кільометрів. Польска держава жадає Вільна, Гродно і Міньск, а звідти має границя йти на схід аж по Київ, Волинь і Поділє лишить ся при Україні. Русини (Rurthenen) будуть приділені до королівства польского. Цєтин і австрийский Шлеск має ся прилучити також до Польщі за згодою Чехів.
Відступленнє Польщі Горішного Шлеску і Опави залежить від Німеччини. Кеніґсберґ має остати ся Німцям, або має бути независимою републикою злученою економічно з Польщию. Решта східної Прусиї буде прилучена до Літавії (Lіtаuеn). Лівляндия відділить ся від Росиї і може злучити ся з Польщию. В обговоренню висліду теперішних виборів зазначає "Форвертс" (Vоrwаrts) що вибори майже всюда переводить ся в порядку, а се є дуже корисна проява і доказ що воля народа зі стихійною (елєментарною) силою пробиваєсь через демократию до нових реформ.
До переговорів з союзниками.
В ґазетах уже сповіщало ся про те, що місія ґенерала Грекова, що вів перевори з союзним командуванням, дала сприятливі наслідки. Питання про визнання союзниками України останніми днями набрало певні форми. Од'їзд ґенерала Грекова з Одеси став ся після безпосередньої наради з французьким консулом Єнно, на якій порушувались найбільш значні питання. Зокрема було порушено питання про боротьбу з большовиками, при чому представником Франції було зроблено важливі вказівки. Зараз в Одесі перебувають товариш міністра закордонних справ Ґалоп і ґенерал Матвієв. Обидва вони являють ся представниками українського уряду і беруть участь в переговорах з союзним командуванням. Ґенерал Греков, що цими днями зробив доклад на засіданню Директорії про наслідки переговорів з представниками Антанти, перебуває зараз в Київі.
В Румунії.
З Букарешту одержано відомости, які підкреслюють сильний зріст соціялістичного руху по всіх містах Румунії. Подавлення повстання, що стало ся перед королівским палацом викликлало загальне обурення і зусилення аґітації серед народу. Головна соціялістична партія в Румунії оголосила деклярацію, в якій вимагає самих корінних соціяльних реформ і передачи влади до рук народу.
Вільсон і Україна.
НЮ-ЙОРК 15./І. "Ню-йорк Геральд" повідомляє: Вільсон приїхав до Франції, то українці, що перебували там, звернулись до нього з такою відозвою: "Українці в Франції з великою втіхою вітають ваш приїзд до Европи, бо вони бачать у цьому запоруку вратування свого народу й краю. Українці були першим славянським народом, котрий поклав свої надії на Америку великого приятеля пригнічених народів Европи. Утиски в нашому краю примусили декого залишити край і знайти другу батьківщину в Сполучених Штатах. Наші традиції і наша історія зробили нас найбільш демократичним народом Західної Европи. Ми перші славяне, що повстали і забажали утворення республіканських установ. Бажання українців — бачити свій край вільним од чужоземної власти.
Укр. місії за кордоном.
В цей час діяльність міністерства закордонних справ по орґанізації діпльоматичних місій, які відправляють ся за кордон, в повному ході. В першу чергу українське діпльоматичне відомство посилає свої місії до Франції, Англії, Сполучених Штатів, Італії, Бельгії, Сербії, Руминії, Греції, Голяндії, Швеції, Данії, Норвегії, Чехії, Венгрії, Турції, Німеччини, Швайцарії, Польщі і Грузії. З кількости цих місій вже виїхала до Парижу перша і група місії Мазуренко, друга група виїздить 18 січня. Вчора виїхала в Вашинґтон місія на чолі з Голицинським. Завтра виїздить до Праги місія Славінського. Місія Лотоцького відїздить до Константинополя.
Вбивство Лібкнехта.
В Ґенеральному Штабі перехвачена радіо-телєґрама з Науена в котрій сповіщаєть ся про вбивство лідера спартаківців Лібкнехта. Лібкнехт підчас повстання спартаківців був заарештований у Вільгельмсдорфі і посажен в штабі ґвардейської кавалєрійської дівізії під вартою ґвардейців. За допомогою своїх прихильників він хотів утікти, але це було помічено вартою, котра тут же його й забила. Звідти-ж повідомляють, що є чутка про те ніби-то заарештована разом з ним Роза Люксенбурґ і теж забита.
Український голос
23.01.1919