◦ ◦ ◦ ◦

Польська народня міліція проти війська.

Польська ґазета "Курьєр Варшавський" з 11. січня містить таке повідомленнє польського міста Радома: Ніччу з 6. на 7. січня народня міліція в Радомі напала на казарми, де було тільки небогато вояків, бо решту вислано на східний фронт (проти Українців). Міліція розброїла ці казарми і здобула 2 кулемети і богато рушниць. Потім розпочались бої в ріжних частях міста і продовжувались цілу ніч. В кінці військо розброїло міліцію. Все таки, мабуть, з Радома вже не будуть більше посилати військ "на східний фронт" а зберігатимуть його на фронт проти народньої міліції.

Єврейська адміністрація.

В Палестині в єврейських осередках утворена єврейська адміністрація і міліція.

Туреччина й союзники.

Союзники довели до відома турецького уряду, що коли турецький загон, що обороняє Дарданелі не здасть ся, то Дарданельські форти будуть зруйновані. Союзники вже заняли Добруджу й посувають ся далі.

Форма влади на Україні.

В деяких колах української демократії в останній час богато уваги присвячуєть ся питанню про форму майбутньої політичної влади на Україні, котра, як відома, повинна бути встановлена Трудовим Конґресом. Більшість політичних діячів лівих українських течій, беручи на увагу інформацію, що надходить з місць і певний настій народніх мас, висловилась за збудування державної влади так, щоб провідну роль в державному житті відгравали ради селянських депутатів.

Галицькі полки.

По відомостям, одержаним в штабі осадного корпуса, до Київа щодня прибувають частини, щоб усилити армії Української Народньої Республіки в боротьбі з большевиками.

Делєґація до Пятаківського війська.

Центральний комітет українських комуністів послав до Пятакова делєґацію з вимогами негайно припинити наступ на Українську Народню Республіку.

Привітання селянського з'їзду Братам-Галичанам.

Ушицький повітовий з'їзд по вибору делєґатів до Трудового Конґресу шле своє щире привітання Братам Українцям Галичини, Буковини та Угорщини. "Селянство Наддніпрянської України, здобувши при Вашій допомозі владу, землю і волю і збудувавши незалежну Українську Народню Республіку, радіє, що розшматоване тіло України нарешті з'єднало ся в одну велику Україну. Селянство вірить, що спільними силами всіх синів Матері-України ми забезпечемо собі владу, землю і волю.

Затверджено земельний закон.

КИЇВ дня 18. І. 1919. По такому земельна власність касуєть ся. Голосованнє усіх громад переходить добре без ріжниці национальности. Трудові господарства до 15 десятин не підлягають переділови. Інформаційне бюро армії Україньскої Нар. Республики.

КИЇВ, 19. І. 1919. Відкрив ся всеукраїньский зїзд. Головою обрано Паливоду. Зїзд радить над сучасними справами. Учасники виступають з великим підоймом в імени народу нової України. На трудовий конгрес обібрано десять депутатів: Косенка, Степаненка, Смолір, Литвиженко, Бублій, Лїла, Мугян, Шматко, Патерилог, Шешківский.

Радіо з Москви.

Чічеріну з Москви на єго запит з дня 10/1. 1919. відповідаємо що на Україні не осілись жадні білі ґвардийці. На всякий случай не будуть їх там підтримувати. З Українським правительством жиють вони в згоді. А що до окремого перемиря Москви з нами заявляємо, що ми протестували проти нього для того, бо то перемирє відтяло наші східні дивізиї від Герместу, тай грозило, що в наслідок воєн, які вивяжуть ся, будуть замкнені лінії полудневих зелізниць, що ведуть через Capни-Касатин. Ми не можемо заняти жадного становища політичного в краю що запросив нас, як приятелів, а тепер зневажає нас. Бажаємо вернути до вітчини і будемо поборювати всякі перешкоди, що стануть нам на дорозі. Просимо вас респектуйте наше становище. Нас змучила вже в війна. Тужимо за вітчиною, хочемо творити нові дороги до народнього мира і міжнароднього збратання.

Український голос