◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Трупа руского народного театру виїхала сегодня зі Львова до Бродів і дасть там в протягу трох недїль дванацять представлень. Не потребуємо пригадувати, що публика руска повинна підпомогчи свою институцію.

 

За упокій душі бл. п. о. Алекс. Радзикевича бувшого декана стрийского а пароха в Шоломиї, першого члена-основателя Рускої Бурси стрийскої і головного єї подвижника, відбуде ся заходом товариства дня 8 н. ст. грудня о годинї 9-ій в міскій церкви стрийскій заупокійне богослуженє, на котре видїл запрошує вірних. — Того-ж таки дня о годинї 11-ій рано а в случаю передвидженім статутами о годинї 3 з полудня в льокали при улици Хоша загальні збори Членів Бурси, після слїдуючого порядку дневного: 1) Справозданє з дотеперішної дїяльности видїлу; 2) справозданє касове; 3) вибір видїлу і комісії до провіреня рахунків; 4) справа отвореня интернату з слїдуючим роком шкільним; 5) самостійні внесеня членів. Важність справ [а именно 4 та точка] стоячих на порядку дневнім каже надїятись, що Вп. Земляки численною участію в нарадах дадуть доказ, що щиро интересують ся сею першою а так важною институцією нашого Підгіря. — За видїл товариства: Ст. Дубравскій предсїдатель, Ив. Вахнянин секретар.

 

Другі вечерницї устроєні вчера рускими товариствами в льокалях "Рускої Бесїди" удали ся під кождим взглядом дуже гарно. Вокальну часть вечерниць розпочав мішаний хор "Бояна", опісля йшли на переміну сольо співи, хори мужескі, деклямації і гумористичні монольоґи. В виповненю проґрами взяли участь також і члени нашого театру, тож годить ся піднести сольоспіви панї Лопатиньскої, дует панї Лопатиньскої і панни Фіцнерівни, деклямацію панни Слободівни і монольоґи п. Лопатиньского. В части забавній обняв провід п. Дрималик і зготовив гостям чимало веселих несподїванок. Панї довідували ся на основі ґрафольоґу про свою вдачу, панове купували жінки на ліцитації і т. д., — словом забава йшла охочо і невимушено до пізної ночи. Гостей явило ся дуже богато і то як місцевих, так і з провінції. В часї вечерниць удержував з всяким пожертвованєм "Клюб Русинок" вибаглавий буфет, з котрого чистий дохід призначив на фонд будови руского театру. Неструдженими і справдї найбільшого признаня достойними господинями були панї: З. Герасимовичева з Янова, Г. Шухевичева зі Львова, В. Щухевичева з Красова і Федакова зі Львова. Заходом отсих Вп. пань буфет принїс красний дохід. котрий подасть ся незадовго до публичної відомости.

 

Зміна власности. Тими днями набула Іосифа Рильска частину дібр Дубрівка з приналежностями під Сяноком від Марії Шеліскої.

 

Доповняючі вибори з округа Жовків-Рава-Сокаль на місце уступившого жовківского старости п. Ляникевича розписані на день 14 грудня.

 

Зелїзниця Галич-Острів. Оногди донесли ми о предложеню правительства в справі нової зелїзницї, що має получити давні шляхи зелїзниць Черновецкої і Кароля Людвика. Сей шлях дуже важний, причинить ся значно до піднесеня і оживленя подільских сторін. Завдяки сїй зелїзници будуть получені міста Бережани (11 кільометрів) і Підгайцї (5.8 кільометрів) з сїтею зелїзниць державних безпосередно, між тим, як Рогатин (7.2 кільометрів) буде значно до зелїзницї зближений, а з часом получить ся з нею безпосередно. Шлях Галич-Острів винесе 102 кільометри, перейшовши річку Гнилу Липу, звертає ся в напрямі північнім на долину Нараєва, дотикає Болшівця, Скоморох, Линицї і від Підвисокого звертає ся на північний всхід. Дальше, переступаючи Золоту Липу, иде в напрямі місцевости Потутори. В тім місци стане більша стація, з котрої вийдуть два бічні шляхи: на північ до Бережан і на полудневий всхід до Підгаєць (до одної місцевости 7, до другої 23 кільометри). Від Потутор иде головний шлях в напрямі Кривого і Козової, дотикаючи місцевостей Слобода, Денисів і Ходачків, а переступивши Серет доходить до Острова, котрий буде також стацією зелїзницї льокальної Тернопіль-Копичинцї. — Бічний шлях Бережани-Підгайцї пійде всхідним (лївим) берегом Золотої Липи, дотикаючи місцевостей Божиків і Заставчик. Будова головного шляху розпічне ся на другій рік, будова поперечницї Бережани-Підгайцї в роцї 1896, другій в роцї 1897. — Кошт будови головного шляху обчислено на 8,330.000 зр. (с. є. 81.746 зр. від 1 кільометра); шлях до Бережан буде коштувати 385.000 зр. (55.797 зр. від 1 кільометра), а шлях до Підгаєць 1,385.000 зр. (59.188 зр. від 1 кільометра). Для розпочатя будови вставляє правительство в буджет на рік 1894 першу рату в висотї 3,500.000 зр.

 

Холєра. Дня 1-го грудня занедужало на азійску холєру в повітї сяніцкім: в Риманові і Лодинї по 1 особі; в повітї лиськім: в Лютовисках 1 особа; померла в станиславівскім повітї в Забережу 1 особа; виздоровіла в повітї стрийскім в Тарнавцї 1 особа. Отже дня 1-го грудня занедужали 2 особи, виздоровіли 2 особи, померла 1, лишило ся в лїченю 14 осіб. Познаки холєри азійскої стверджено в деєких померших осіб в Берестянах в повітї самбірскім, і в Забережу в повітї станиславівскім.

 

Дѣло

04.12.1893

До теми