◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Від проф. Наталя Вахнянина одержуємо таке письмо з просьбою о уміщенє: "Хвальна Редакціє! В "Дѣлї" з дня 27 н. ст. падолиста с. р. подала Хв. редакція в рубрицї під заголовком: "В справі доповняючих виборів в Жовківщинї" вість, що хтось в комітетї центральнім польскім, виступаючи против моєї кандидатури на посла до ради державної в Жовківщинї, вложив менї в уста такі слова: "Хлопи! пождїть, ми вам дамо знати, коли прийде час Ляхів різати". Слова ті мав я виречи на якімсь передвиборчім зібраню. Супротив сего заявляю, що згадане сказанє о менї єсть проста і дуже несовістна лож. Нїжнїйшого виразу не маю на осудженє сеї инсинуації. При тій нагодї маю честь заявити, що і другі версії о менї яко "polakożerc-y", яко чоловіцї, котрий на "снїданє їсть ксєндза, на обід шляхтича, на вечеру попа" суть рівно-ж дуже несовістними инсинуаціями, на котрі можна лиш плечима здвигнути, котрі однакож свідчать о великій неморальности тих людей, котрі аж такими средствами послугують ся против моєї особи. Проживши 25 лїт у Львові і беручи завсїгди по змозї участь в житю публичнім, відкликуюсь до опінії честних людей о менї і єсмь певний того, що всякій, хто мене знає, рівно-ж з погордою відопре ті низькі клевети, оскорбляючі мою личність. У Львові, дня 29 падолиста 1893. З поважанєм Наталь Вахнянин.

Другі вечерницї в комнатах "Рускої Бесїди" у Львові відбудуть ся в недїлю, дня З н. ст. грудня. Чистий дохід из вступу і буфету, котрий уладжує "Клюб Русинок" призначений на фонд будови руского театру. Вступ для членів руско-народних товариств і их родин по 25 кр. від особи.

Комітет будови руского театру відбув вчера 28 н. ст. падолиста засїданє під проводом сов о. Ильницкого. Зі справозданя референтів показало ся, що збиранє складок на будову поступає досить пиняво. Від 4 жовтня до 28 падолиста стан каси побільшив ся з 6.593 зр. на 7547 зр. Єсть се незначна сума в виду широких заходів комітету. Комітет сей розіслав в своїм часї книжочок купонових на кількадесять тисяч зр., з чого доси не вплинуло ще богато гроша. Крім того розіслав комітет відозву до всїх [74] рад повітових, просячи о надсиланє датків, удав ся також до 102 рад міских і до 2430 зверхностей громадских, але результат тих заходів досить слабий. — На внесенье сов. Мандичевского рішено тепер застукати до галицких банків, щадниць і товариств задаткових. — Совітник Ильницкій предложив поданє до намістництва з просьбою о продовженє призволу збираня складок на рік 1894, а инспектор краєвий п. Ив. Левицкій приймив на себе обовязок уложити поданє до міністерства з просьбою о призволенє на збиранє датків і в других краях Долитавщини. В виду тих широких заходів, помноженя пушок по торговлях і письм до приватних осіб, щоб они на будову театру нашого занялись устроюванєм вечерків декляматорских і забав товариских — комітет має повну надїю, що патріоти наші розвинуть в краю більшу як доси енерґію. Кожду нагоду, кожду хвилю належало-б вихіснувати, щоби бодай дрібною лептою запомогти дїло, котре духовому розвоєви нашому принесе на певно значні користи, а світови покаже, що і Русин відчуває потреби культурних народів Европи. — Додамо ще, що дир. п. Вас. Нагірний приймив ся обовязку постаратись в найкоротшім часї о те, щоби в продажи находились листовий папір і куверти з окремими прикрасами, з котрих чистий дохід впливав би також до фонду будови.

Нищенє лїсів в збаражскій маєтности, власности краєвого банку не устає. З початку хотїв банк краєвий викорчувати лїси, а то нїби за-для того, щоби можна лекше перевести парцеляцію посїлости. Власти заборонили корчувати, але не могли заборонити вирубу лїсів, до чого й взяли ся тепер жидівскі спекулянти. Мимо того паливо страшно подорожіло і доохрестні селяне мусять купувати дрова за россійскою границею, в примежній Волини.

Посвященє нової церкви відбуло ся дня 9 н. ст. падолиста в Волошиновій коло Старого міста. Чину посвященя довершив декан о. Щавиньскій при участи оо.: Билиньского, Брика, Грицикевича, Добряньского і Дороша. Ся церков збудована коштом і заходом львівского горожанина Ивана Половчак Яворского, родом з Волошинової.

Обманьства відзнаками. Недавно донесли польскі часописи, що проживаючій у Львові польскій маляр Ян Стика, звістний творець патріотичного образа Polonia, именований членом парискої Academie artietique scientifique et litteraire і що одержав від сеї академії золотий медаль за свої малярскі твори. Між тим показало ся, що сей маляр упав жертвою обманьства. Медаль одержав він дїйстно, але не золотий лише безвартний і то не від згаданої академії, бо такої в Парижи нема, лише від шайки обманцїв в Лювієр в Бельґії, в провінцій Гено. Ті обманцї розтягнули свою дїяльність на артистів цїлого світа, а тепер вибрали собі за операційний терен Конґресівку і Галичину. Они посилали артистам дипльоми, а відтак за значною грошевою оплатою медалї. Крім маляря Стики обманули в той спосіб кількох музиків польских в Варшаві і Кракові та трех у Львові.

З Грималова доносять, що технічні роботи над зелїзницею Бірки-Грималів вже покінчив инспектор Ранценберґ. Дворець грималівскій має після проєкту стояти не під самим містом, але буде відсунений о два кільометри на бік, щоби служив не лише Грималову, але також Остапю і Глїбову. Проєкт сеї зелїзницї має прийти вже на найблизшій сесії соймовій під нараду.

Огнї. Дня 10 н. ст. падолиста повстав огонь в Хлївчанах, повіта равского, і знищив цїлковито пять загород селяньских зі всїми зібраними в них плодами і знарядами господарскими. Огонь був підложений. Підозріного о підпаленє Ивана Тикерка арештовано і відставлено до суду.

Дѣло