◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Гарний примір. В Топорівцях, городеньского повіта, удало ся сего місяця 70 господарям відкупити від місцевого дїдича, князя Романа Пузипи, 256 моргів поля і лугів. Гадку до того закупна подав місцевий парох о. Войнаровскій, а цїлу справу перевів учитель п. Петро Стефанїв. Тяжка се була задача. Сей рік, богатий в нещастя елєментарні спиняв дїло, а крім того непрошені опікуни розпускали між селянами різні непокоячі вісти. Мимо того справа вінчала ся успіхом і дня 17 падолиста підписано контракт. Се купно має ту добру сторону, що запомогли ся селяне дїйстно убогі і потрібні. Заможнїйші взяли позичку в банку краєвім, а щоби і біднїйші, що не мали гіпотеки, могли з неї користати, затягнули они позичку висшу, як самі потрібували і відступили надвишку в користь біднїйших. Позичка має бути сплачена ратами в 23 лїтах.

Девятий вилив Буга в сїм роцї. З Сокаля доносять, що сими днями вилив Буг вже девятий раз того року і позаливав всї прибережні луги і поля. Ріка Буг звичайно спокійна і рідко коли виступає з берегів хиба з весною підчас топленя снїгів, сего-ж року виливає за-для безнастанної слоти. Властителї грунтів положених над рікою не зібрали сего лїта анї стебелинки сїна і випродують свою худобу за безцїнь, а й на другій рік не мають великої надїї, бо корінє трави вигнило.

Траґічний випадок. Зі Збаража пишуть нам: Хтось чи підшепнув жандармови, чи може й сам жандарм набрав підозріня, що син лїсничого в добрах збаражских п. М. мав допустити ся крадежи пчіл. Жандарм, не розслїдивши річи близше, схватив 19-лїтного хлопця, скував єго в кайдани і поволїк як найбільшого злочинця. Але скоро показало ся, що сей молодець упав жертвою [як кажуть, сусїдскої] ненависти і в нїчім не був виноватий. Правда, випущено єго зараз на волю, але він взяв собі тую зневагу так до серця, що коли повернув до Дому, застрілив ся, полишаючи картку родичам з повідомленєм, що відбирає собі житє, бо не може пережити ганьби, яка єго невинно спіткала. Таке поступованє жандарма викликало велике огірченє в цїлій охрестности. Не знаємо, як власти поступлять собі в тім випадку, але ми були би дуже раді, щоби про такі і подібні випадки вже раз і слух пропав!

Конґрес славяньских педаґоґів відбуде ся рівночасно зі зїздом галицких учителїв підчас вистави краєвої у Львові в 1894 р. Відповідні приготовленя вже розпочато. Надїють ся, що зїзд сей збере кілька тисячів участників.

Нові уряди почтові. Дня 1 н. ст. грудня увійдуть в житє уряди почтові: В Вороблику шляхотскім повіта сяніцкого, в Ясеневі повіта березівского, в Путятинцях повіта рогатиньского, в Мровли повіта ряшівского та в Зельонках повіта краківского.

Намістник ґр. Бадені приїхав в недїлю рано до Кракова і був присутний на богослуженю молодежи ґімназіяльної в костелї св. Анни, а відтак на ексгортї. Оглянувши в товаристві старости притулок фундації кн. Любомирского і арешти поліційні, удїляв відтак авдієнції особам приватним. Пополудни був на обідї у кн. Радивила в Баличах, а вчера візитував краківскі ґімназії.

Війна против пильзненьского пива. Фабриканти пільзненьского пива рішили підвисшити цїну сего напитку о кілька зр. на гектолітрі. В наслїдок того ладять ся віденьскі шинкарі і реставратори до загальної війни против сих фабрикантів. Сими днями відбули ся у Відни збори шинкарів, на котрих рішено не купувати пива пильзненьского. До віденьских шинків прилучають ся також шинкарі других міст, де консумує ся більша скількість пильзненьского пива. Той стрейк буде так довго тревати, доки цїна пива пильзненьского не знизить ся.

Незвичайний заяць. Черновецка Gazeta Polska доносить, що сими днями застрілив п. Іос. Лисковскій в Лугах під Станиславовом незвичайно великого заяця. О єго розмірах можна мати понятє, коли зважить ся, що довжина єго від кінчин передних ніг до задних виносить 1¾ метра. Сего великана заячого роду послано до музею ґр. Дїдушицкого у Львові.

Дрібні вісти. Доповняючій вибір двох членів ради повітової в Надвірній з ґрупи більшої посілости відбуде ся дня 4 н. ст. сїчня 1894.

Дѣло