◦ ◦ ◦ ◦

Мирові переговори між Україною і Росією зірвані.

Українська мирова делєґація на своїм повнім засїданню дня 5-го жовтня відкинула домаганнє російської делєґації, щоб запитати контрагентів берестейського мира, оскільки договір, заключений між Росією і осереднїми державами, є обовязуючий також для України. Українська делєґація зажадала, щоби приступити негайно до нарад над границями і предложила докладні пляни границї, при яких пороблено значні уступки Росії. Вона попросила о відповідь до 7-го жовтня. Однак рос. делєґація обстоювала при своїм предложенню. Супроти сього заявила українська делєґація, що як до 7-го с. м. не одержить відповіди, то перерве переговори на необмежений час. Перемирє має остатись в силї. Сього тільки очікувала большевицька делєґація. Дня 7. жовтня мирові переговори між Україною і Великоросією буцїм-то перервано, а тактично зірвано. Большевицькі відноручники затягали їх нарочно, вижидаючи дальших подїй і не бажаючи вязати себе нїякими договорами. Спірні справи Криму і деяких північних областей української національної території, справа визнання або невизнання донської республики — були тільки параваном, за який хапали ся большевики, щоби до миру не прийшло. Тепер-же, коли подїї на заходї і на балканськім фронтї для центральних держав уложили ся нещасливо, вони довели до зірвання переговорів, уважаючи для себе берестейський мир неістнуючим — мир, який накладав на них обовязок замирення з Україною. Що більше — в хвилї, коли в Київі йшли мирові переговори, большевицька артилєрія острілювала Новгород-Сїверський. Ярко підкреслив се на останнїм засїданню мирової делєґації український відпоручник п. Стебницький.

Та з боку большевиків зірвано переговори не тільки з Україною; Совітське правительство в Москві повідомило нїмецьке правительство, що воно взагалї берестейський договір уневажнює. Донесеннє совітського правительства, яке прийшло в ночі 5. жовтня каже, що совітське правительство припускає, що й нїмецька держава також зі свого боку уважає договір неістнуючим. Нїмеччина відповіла, що не має нїчого проти того, щоби берестейський договір полишити до управильнення загальній конференції. Рівночасно вона рішила просити російське правительство, щоби той договір, — оскільки він відносить ся до господарських питань — удержати аж до загального управильнення.

З Берлїна доносять, що російський мінїстер закордонних справ повідомив також турецьке правительство, що він уважає договір, заключений в Берестю між Росією й Туреччиною неважним.

Справа чорноморської фльоти.

В найблизших днях виїзджає з Київа до Берлїна спеціяльна комісія українського правительства для вияснення справи про дальшу судьбу чорноморської фльоти. Зокрема комісія займати ся буде справою кораблїв, будованих в Миколаєві і кораблїв, які прибули з Новоросійська до Севастополя.

Головний комендант портів чорноморського побережа повідомив, що на двох канонїрських лодках і на кораблях ловлення мін на Чорнім морі пораз перший вивішено воєнні українські кармазинові хоругви по новому взірцеви, затвердженому гетьманом.

Переїзд гал. Сїчових Стрільцїв з України на Буковину.

В дуже критичний момент загальної ситуації переходять — як зачуваємо — галицькі Сїчові Стрільцї з Херсонщини на Буковину. Др. О. Назарук каже в "Ділї", що Стрільцї йдуть зимувати в Австрію, а причину сього він представляє в такий спосіб: "Хоч від довшого часу знали і в Галичинї і тут, що ми (себто Стрільцї) вертаємо в Австрію, та мало хто знає близше про причини нашого перенесення. І для того деякі Українцї побоювали ся розброєння стрільцїв, а вороги наші в краю, котрим дуже залежить на нашім розброєнню, затирали навіть руки з радости, що ось-ось їх мрія здійснить ся. Але вони грубо помиляють ся, бо про роззброєннє Українських Сїчових Стрільцїв нема і не може бути мови. Наше перенесеннє в Австрію є часове. За се подбала наша команда тому, бо тут є ще можливі заворушення, а притім зимуваннє з огляду на недостачу топлива дуже тяжке. Крім того Стрільцї, пробуваючи близше своїх родин, будуть мати нагоду помагати своїм родичам при відбудові знищених війною загород, або продовжувати свої студії, чи то в середнїх, чи то у вищих школах. Розумієть ся, що відповідно до свойого військового характеру, вони будуть повнити воєнну службу в краю. З весною, як відносини на Українї уладнають ся, ми вернемо назад на Україну.

Такі мотиви руководили командою Укр. Сїч. Стрільцїв, яка постарала ся о часове перенесеннє нас до Австрії. Близкість нового постою Українських Сїчових Стрільцїв від української границї дасть нам легку можливість заосмотрити ся в хлїб на зиму тим більше, що Українські Сїчові Стрільцї мають вже добре, куди за чим їздити. А знова власти згодили ся на нашу зимівлю в Австрії так скоро мабуть тому, то тут на Українї наближають ся вибори. Нашу патріотичну молодїж все тягне до виборчого руху — ну, а стрільцї, як жовнїри не повинні мішати ся до виборів і виборчої аґітації — думають власти. І так ми їдемо."

Всеукраїнський зїзд баптистів.

1-го жовтня відкрито в Київі зїзд євангельських христіян-баптистів. Голова з'їзду Ф. Балихин дав вислів радости, що скінчились утиски, які переживали баптисти підчас царського лихолїття, бо в краю, що називаєть ся тепер Україною, є спромога жити спокійним життєм. Гимн, складений на се торжество, кінчиться словами: "Сміло — дружно до роботи, Час близький уже не жде — Хай відродить ся Вкраїна А неправда пропаде!"

Гостї з Сибіру.

З Сибіру до "Національного Союзу" прибула делєґація від Сибірської "Центральної Ради", яка обєднює 8 мілїонів Українцїв. Головні правлїння Ради істнують в Омську, Красноярську і Самарі. Орґанїзація найкраща — навіть мають ся представники від волосних правлїнь. В перше істнуваннє "Сибірської Центральної Ради" з останньою дуже мало рахувались, але в останнім часї її визнали також і війська держав порозуміння.

Вістник полїтики, лїтератури й життя