◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Нїмецька орієнтація в Росії.

ЛЬВІВ, 16. мая 1918. С. Єфремів в поданій нами статї про гетьманський кабінет згадує, що орґан московських промисловцїв "Заря Россіи" недвозначно залицяєть ся до Нїмеччини. В статї московського дневника, про яку згадує С. Єфремів, читаємо:

"Не вільно в міжнародних питанях віддавати ся всецїло почуваням. Разом з почуванєм потрібна необхідно тверда і холодна розвага. Нїмецька орієнтація, се вже не допущенє анї мрія, тільки для певної части російської суспільности вповнї означений настрій. Слїд числити ся з ним як з фактом і підняти його уважній і безпристрасній аналїзї. При тім конче треба відмітити, що в тім фактї є дві сторони, тїсно звязані з собою, які можна одначе розглядати окремо. Одна — се внутрішно-полїтичні причини і основи нїмецької орієнтації. Друга — се її зміст як даної зовнїшно-полїтичної теорії".

"Осередок тяжкости ідеї нїмецької орієнтації лежить не в небажаню союза з союзниками, а в бажаню згоди з Нїмцями. Обставини, що оправдують те баженє, дуже прості і зводять ся до того, що побіда Нїмеччини — довершений факт. Треба не противити ся тому фактови і вихіснувати його. Се послїдне можливе, бо Нїмеччина не має інтересу у вічній війнї з нами і під умовою нашої щирої згоди піде на значні уступки. В сїм торзї ми купимо розмірно вигідні для нас умови житя, а Нїмеччина купить собі необхідну кріпку постійність витвореного положеня. Ся думка має зовсїм серіозну основу. Се безсумнївне, що між нами і Нїмеччиною повинна бути установлені рівновага, яка буде вигідна для обох сторін.

"Та тут повстає питанє: де є рівнобіжність інтеpeciв обох держав? Чи не можна би її означити так, щоби витворило ся постійне положенє і щира дружба між Росією і Нїмеччиною? Такі відносини можливі, коли Нїмеччина відкаже ся не тільки від берестейського договору, але і від самої ідеї розбитя Росії, яка лягла в основу того договору.

"Бувають питаня, які носять абсолютний характер. Вони не можуть бути предметом спору, бо сам спір, як розмова, як стріча сторін, може почати ся тільки на основі признаня домагань, заключених в тих питанях. Таким питанєм є для Росії питанє про її єдність".

Новий союз між Австро-Угорщиною і Нїмеччиною.

КЕЛЬН, 15. мая. "Kolnische Ztg." містить близші подробицї про союз між Австро-Угорщиною і Нїмеччиною простуючи і доповняючи дотеперішні вісти. Між иншим пише:

Невластивим являєть ся твердженє, начеб засадничо порішено, що новий союз має увійти а конституцію. Задумуєть ся радше заключити договори полїтичні, війскові і господарські. Сї договори мають творити одну цїлість і по можности мають бути разом підписані. Отже не має окремо заключувати ся якоїсь війскової конвенції або господарського союза; договір, який обіймає війскову полїтичну і господарську часть, творить — як сказано — одну цїлість. Невластивою є також відомість, що при переговорах в головній кватирі прийшло до згоди що до так званого австро-польського полагодженя, або начеб вислїдом сих нарад малоб бути таке полагодженє. Що до переговорів в господарських справах, то маєть ся їх вести так, щоби їх вислїд не містив в собі нїяких войовничих господарських тенденцій, тільки щоби міг уможливити господарське порозумінє з нашими противниками і підчас коли, як се вже сказано, переговори в справах господарських перетягнуть ся через лїто, випрацьовано вже докладні витичні лїнїї в справах війскових і полїтичних для будучого розвитку союза. Се лежить в природї практичних досвідів війни, які дали прецїнь богатий матеріял для війскового співдїланя і в природї набутого полїтичного досвіду. Додамо, що для будучих війскових договорів вибрано назву оружний союз ("Wаffenbund").

БЕРЛЇН, 15. мая (Ткб.) Переговори в справі включені і поглибленя австро угорсько-нїмецького союза — як доносить Бюро Вольфа, розпічнуть ся в найблизшім часї в Берлїнї, відтак будуть вести ся далї аж до кінця у Відни. Сї переговори мають вести ся через кілька місяцїв.

Нїмцї розоружили польські лєґіони.

ЛЬВІВ, 16. мая 1918. "Кіевская Мысль" з 14 c. м. доносить:

Вчера одержано в Київі відомість про почате розоружуванє нїмецькими війсками другого корпуса польських лєґіонів. Біля Канева прийшло до сутички між польськими лєґіонами і нїмецькими війсками, яка перемінила ся у битву. В битві взяла участь артилєрія.

Гетьманське правительство і Поляки.

ЛЬВІВ, 16 мая 1918. "Dziennik Kіjowski" з 7. с. м. містить інформації, які удїлив співробітникови дневника ґенеральний писар і особистий секретар гетьмана підполковник Остриниця Полтавцев. Між ин. про відношенє гетьманського правительства до національних меншостий, особливо до Поляків сказав він:

"Національні справи на Українї не буде вести ся так, як се доси робило українське правительство. Роботою своєю викликувало воно лише взаїмне недовірє і ненависть. Нам залежить на тім, щоби запрягти до працї як найширші круги людности без огляду на народність.

У відношеню до Поляків і инших народів на Українї запевняє гетьманська грамота цїлковиту свободу в народних і культурних справах.

Потреба окремих національних мінїстрів відпадає з сею хвилею, коли всї народи України одержать свободу. Нове правительство не буде вести полїтики непорозумінь, але взаїмної вирозумілости. Істнує проєкт утвореня при гетьманстві окремих віддїлів, зложених з ріжних народностей, як Поляків Русских, Козаків, Татар — одначе і їх задача має бути більше репрезентаційна.

Справа Холмщини має бути розвязана на підставі обосторонної згоди і порозуміня через спільну укр.-польську комісію. При тім головну вагу покладаєть ся на бажаня місцевої людности, до кого вона хоче прилучити ся. Україна не повинна жити в незгодї з Поляками.

Справа розмеженя границь між Україною і Білою Русию ще не розглянена".

Дїло