— хоч від якогось часу о нїй затихло — доси, розумієсь, не полагоджена, а в кругах польских говорять, що мабуть і до трех лїт не буде полагоджена. Сам еп. Солецкій підчас перебуваня в половинї тамтого місяця в своїм селї під Радимном сказав, що рішенє справи так скоро не прийде, бо з Риму до Перемишля далека дорога... Тимчасом ярославскі ксьондзи користають з "провізорі" [витвореної нїби-то з боязни, щоби Русини тучапскі не перейшли на віру лютераньску]. Они Тучапян руско-католицкого обряду хрестять в ярославскім костелї, они вінчають без метрик і оповідей, они хоронять, а жалоби руского священика, вношені до ц. к. староства і консисторії, нїчо не помагають. Дня 16 н. ст. жовтня зїхав до Тучап вікарій кс. Солецкій і в школї збирав членів до свого bractwa wstrzemięźliwości. Дїти до 14-го року житя повинні остатись при своїй церкві — і ц. к. староство рускі дїти з Тучап не приняло на лат. обряд, — а мимо того тучапскій учитель сам повіз кільканацятеро тих дїтей до ярославского лат. катихита, коли той призначив для своїх учеників сповідь. Отже заким Рим полагодить справу — що до того часу при такій провізорії стане ся з вірними руско-кат. обряду? В Ярославщинї латинники забрали чимало Русинів. Давно вже забрали всїх Русинів в Хлопичах, церков перемінили на костел і оснували там лат. приходство. Слїди рускої колись церкви полишили ся там лише в тім, що рускій священик з Боратина до нинї має там грунти і що відпусти в костелї в честь матери Божої відбувають ся у всї Богородичні празники після руского численя. А що Хлопичі були за малий прихід для лат. душпастиря, то в 1868 роцї забрано й руске село Моравске [присїлок Острова], де нинї всего один чоловік руско-кат. обряду. Рівночасно, забрано Русинів і з другого приселка Острова, з Мунини великої, але вже до ярославского костела. [То дїяло ся за о. Правецкого, котрий до недавна був парохом Острова.] А тепер прийшла черга на Тучапи!..
01.11.1892