◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Цїсар затвердив вибір властителя більшої посїлости Ант. Юзефовича на заступника презеса ради повітової в Борщеві.
Самоубійства. В понедїлок дня 30 н. ст. мая відобрав собі житє вистрілом з карабіну підофіцир 77-го полку піхоти, Порфирій Б. Причина самоубійства не звістна. — В Чернівцях застрілив ся дня 31 н. ст. мая покликаний до вправ в оборонї краєвій підпоручник Юрац, син тамошного совітника судового. Причиною мала бути нещастна любов.
Катастрофа зелїзнича. Дня 31 н. ст. мая вискочив з шин поїзд особовий на шляху угорских зелїзниць державних коло стації Новска. Всї вози розбили ся і 23 подорожних потерпіло тяжші або легші скалїченя. Між раненими єсть д-р Пельцель з Сараєва і бурмістр Ясеноваца, Ґруїчич. Катастрофу спровадив хмаролом.
Молодому королеви сербскому Александрови приключила ся сими днями нещастна пригода, так що лише притомність одного жандарма спасла єму житє. На одній переїздцї король вїхав на зелїзничі шини в тій власне хвили, коли поїзд зелїзничій надїзджав з-поза закрута. На щастє стояв там жандарм і єму вдало ся в пору ще вхопити за конї і звернути повіз на бік, так що поїзд зелїзничій перелетїв в ту хвилю побіч.
На стипендію им. Ник. Панковича, опорожнену з початком другого півроку 1892 шкільного року, в квотї 60 зр. річно, розписує управляючій Совіт "Народного Дому" у Львові, конкурс з речинцем до 15 н. ст. червня. Стіпендія ся призначена в першім рядї для свояків фундатора, а в недостатку такого для ученика, родженого в Милошевичах, або евентуально і для якого иншого бідного ученика Русина, ходячого до ІV-ої кляси шкіл народних, ґімназії або школи реальної.
Катастрофа в копальни. В копальнях коло Пшибраму в Чехії повстав оногди страшний огонь в однім з закопів та довів до величезної катастрофи. В закопі були робітники, котрі не могучи видобутись з него погибли страшною смертію. Число забитих враз з тими, котрих доси не віднайдено, доходить до 100. Доси удало ся видобути лише 25 трупів. Нещастні подушили ся. При закопі "Марії" відбували ся страшні сцени. Женщини і дїти шукали з розпукою мужів і батьків. Деякі женщини збожеволїли. В робітнях столярских застановлено всї инші роботи а збивають лише домовини, котрих доси вже сто зроблено, мимо того, що лише 25 трупів добуто. Уратовано 70 робітників. До закону не можна в нїякій спосіб дістати ся, бо димі не допускає. Один робітник, котрого спущено для ратованя инших, задушив ся, а світло все ще в закопі гасне. На всякій случай впущено до копальнї хлїба і вина, щоби ті що полишились під землею мали чим покріпити ся, єсли би очевидно оставав хто в живих. Ожидають приїзду міністра рільництва і намістника з Праги. Нинї-ж мала там приїхати комісія, щоби вислїдити причину катастрофи, о котрій ходять різні слухи. Кажуть, що сей страшний огонь підложила якась злочинна рука. — Prager Abendblatt одержала з Пшибраму такі вісти про сю катастрофу. Коли в полудне зїхали гірняки до закопу, замічено о 2-ій годинї добуваючій ся дим. Всїх, що полишили ся на горі обгорнула страшна тревога. Старали ся згасити огонь. З чотирех збірників впущено воду до закону і зареквіровано 10 лїкарів. Закіп "Марії", де повстала катастрофа має 1120 метрів глубини і 31 хідників. Огонь повстав або з причини легкодушного поступованя з лямпою, або був підложений. При ратунку погибло доси 11 робітників. Всїх задушив страшний дим. — Про сю страшну катастрофу надійшли нинї нові вісти, хочь цїлого розміру катастрофи ще не можна знати. В хвили вибуху огня було в закопї 500 робітників, з котрих бракує доси 360 людей. Имовірно не вийде вже з них нїхто живий, всї мусїли подушити ся від диму. Доси похоронено вже до 100 трупів. Також при ратунку лучило ся кільканацять случаїв смерти. Один урядник гірничій Пешек, котрий виратував 12 осіб з закопу, упав вкінци сам жертвою свого геройского посвяченя. Вчера відбули ся єго похорони а тисячі народу ишло за домовиною. На місци катастрофи перебувають тепер міністер Фалькенгайн, намістник Тун, кн. Еттінґен і молодий кн. Шварценебрґ. Кількасот женщин і дїтей стоїть коло копалень, наповняючи воздух плачем і наріканями. Жертви грошеві для полишених вдів і сиріт напливають з усїх сторін. Як з Пшибраму доносять, відозвало ся вчера вечером о 6-ій годинї з закопу Франца Іосифа 21 ударів дзвона, що вказує на се, що в закопі мусять бути живі люде. Коло закопу клячать годинами сотки женщин і дїтей та молять ся горячо о спасеніє мужів. Роботи ратункові по коротких пробах застановлено, бо дим убивав або обезсилював відважних, що спішили на ратунок. По обідї зібрало ся перед готелем, де замешкав міністер Фалькенгайн, 250 до 300 женщин, бажаючи серед плачу і нарікань говорити з міністром. Замість него вийшов старшій совітник гірничій Новак, котрий старав ся успокоїти женщини, обіцюючи що одержать цїломісячну платню і що правительство удїлить им також своєї опіки. Здавало ся, що на хвилю настав спокій, однако плачь повстав на ново. Женщини кричали, бючи себе в груди: "Віддайте нам наших мужів!" Новак утихомирював, але на дармо, вкінци сам з плачем закликав: "Дїти пощадїть моє серце, що крає ся з болю". Суд карний в Празї вислав комісію судову до Пшибраму, бо що раз більше ширить ся вість, що огонь підложила якась злочинна рука. Населенє заховує ся дуже поважно і доси нїгде ще не нарушено супокою. — Родинам нещастних виплачено вже цїлу місячну платню, а крім того подвійну провізію з кас братских. Цїлий Пшибрам представляє страшний вид. По улицях переїздять драбинасті вози, везучи трупи завинені в дерги. Кладовища пршибрамске і біркенбергске так переповнені трупами, що вже нема для них місця в трупарнях.