◦ ◦ ◦ ◦

Відзначеня. Є. Вел. Цїсар надав п. Станісл. з Бзова Янотї Бзовскому, підпоручникови 1-го полку уланів, достойність підкоморія.
Именованя. Ц. к. Міністерство скарбу именувало службі удержуваня евіденції катастру податку ґрунтового, ґеометра евіденційного ІІ-ої к ляси Адама Касевича, евіденційним ґеометром I. кл. в X. кл. ранґи. — Ц. к. краєва Дирекція скарбу именувала калькулянта рахункового ц. к. галицкої Дирекції державних дібр, Мечисл. Патрашевского урядником помічним для домових справ в XI. кл. ранґи при ц. к. урядї податковім в Печенїжинї.
Віденьска "Сїч" відбула дня 14 мая загальні збори, на котрих вибрано слїдуючій видїл: яко Голова Евгеній Левицкій, бувшій голова "Академ. Братства" у Львові; на заступника голови Иван Біленьскій, ученик технольоґічного института, яко видїлові: правник Л. Бачиньскій, правник Кость Петровскій і медик Ярослав Бурачиньскій.
Школярскі пycтоти. В суботу заалярмовано краківску поліцію, що в будинку реальної школи наступив з незвістної причини вибух. Прибувшій на місце комісар сконстатував, що причиною маленького вибуху був насипаний на підлогу порох. Були то лише звичайні збитки школярскі, аби перервати скучні години шкільні.
З судової салї. Перед львівским судом карним розпочала ся вчера судова розправа против Ивана Лещишинского, родом з Раківця, обжалованого о злочин убійства. В понедїлок дня 29 лютого с. р. найдено в поли за селом Раківцем тїло селянки Марiї Лещишин, жінки Ивана Лещишиного, обжалованого о се убійство. Тїло лежало кільканацять кроків від пільної дороги а в яких 200 кроків від найблизших будинів, майже голе, бо лиш в сорочцї і кафтанику, а спідниця, хустка і чоботи були пороскидувані навкруги. Оглядини виказали, що убійник бив свою жертву сокирою і голову, від чого аж череп голови пук, а підчас того битя давив колїнами в груди, причім покалїчив їй палцї а на грудях поздирав шкіру. Лїкарі по переведеній секції орекли, що смерть наступила в наслїдок замерзненя, в часї непритомности нещасливої, котра з тяжкого болю попала в стан обмороки і безсильности. Свідки, що зараз явили ся на місци, потвердили згідно, що на цїлій дорозї почавши від місця страшного злочину аж до обійстя Ивана Лещишиного були слїди крови, а коло хати обжалованого ставали щораз густкіші, найдено слїди крови на єго кожусї і санях, з чого й пішло підозрінє на него, тим більше, що жив з жінкою в незгодї, а крім того при трупі найдено сокиру Пилипа Лещишиного, що оженив ся з вихованицею обжалованого і при нїм замешкав. Обжалований Иван Лещишин передшлюбною интерцизою записав був весь маєток на свою жінку Марію, але по тім сам интерцизу тую зірвав і маєток записав на вихованицю, з чого були опісля часті свари а остаточно довели аж до такого страшного розвязаня.