Львів, 14 травня.
Шкільний рік наближається до кінця. Частина середньо шкільної молоді по іспиті зрілости покине школу і стане перед питанням, що дальше. Вчитися дальше, чи ні? Чого вчитися і де? Ті чи інші мотиви гейби промовляють, щоб не вчитися. Труднощі прожиття, війна і інше. Та якраз тепер цього не повинно бути! Після великих втрат найкращих сил за кривавого большевицького режиму, тепер, як ніколи, треба великого напливу молоді до високих шкіл.
Нам треба фахівців на всіх ділянках, передусім фахівців техніків в нас не достає найбільше. Молодь майже оминає технічні студії. Перед цими студіями серед молоді був якийсь непереможний страх. Технічні студії виростали до непереможних, велетенських розмірів, труднощів. Математика, фізика і механіка вважалася перешкодами в навчанні.
Якщо філософічні, правничі, чи взагалі гуманістичні студії тішилися попитом в молоді з давних часів, нічого дивного, що ще найбільше маємо в тій ділянці фахівців. Не так з технікою! Покінчення технічних студій вимагало дещо більшої кількості праці, але ці студії у дійсності не були нічим трудніші від всяких інших. Програма технічного навчання всіх майже високих технічних шкіл Европи ніякого особливого перетяження теоретичним балястом не знає. Не знає цього і програма технічного навчання в Німеччині, а зате технічні студії в Німеччині мають славу перших у світі. За мирних часів в німецьких політехніках студіювала молодь цілого світу. Тепер наша молодь має нагоду з цих студій користати і треба, щоб користала. Не повинна залишитися ніодна молода людина з покінченою середньою освітою, яка б не користала з високих студій, а найбільше якраз повинно бути таких, які користали б з високих технічних студій.
В часі високого розвитку техніки, наш науковий дорібок в ділянці техніки і наші технічні кадри в початковій стадії.
Край вимагає відбудови і розбудови, великих праць, впорядкування і загосподарення. Згадати б невикористані енергії гірських рік, містечка з дерев'яними будиночками, дороги, сільське господарство, не говорячи вже про промисловість.
При виборі студій перестерігаємо перед однобічністю. Такою однобічністю тішаться тепер пр. машинові студії і то не тільки у високих школах, а навіть в середніх і нижчих ремісничих школах.
Крім машинобудівництва є пр. електротехніка, сухопутне будівництво, водне будівництво, архітектура, хемія, сільське і лісове господарство, гірництво, металюргія й інше.
Технічних шкіл Німеччина має дуже багато. Зрештою, як проголошено в пресі, в найближчому часі і у Львові буде відкритий Інститут Технічних Наук.
Високі технічні студії тривають звичайно чотири роки, деякі навіть коротше і практично за 4—6 літ пересічно здібний студент може їх покінчити. Закінчення високої технічної школи в Німеччині дає титул дипломованого інженера у відрізнені від титулу інженера, що їх одержується в школах нижчого типу в т. зв. технікумах. Інженери-землеміри, будівельники, архітекти, машинові хеміки можуть виконувати звання незалежно, як авторизовані інженери, чи незалежні підприємці, або можуть працювати в державній службі, в шкільництві або у чужих підприємствах.
Звання інженера завсіди було синонімом поступу, підприємчивости і руху, а для сміливих і енергійних людей — це єдиний фах.
— ів.
