Чи "Русини", чи "Россіяне"?
З Праги. "Русини a Narodni Listy" — під таким заголовком умістив орґан ческих студентів "Casopis ceskeho studentstwa" в числї 6-ім з сего року коротку але вельми характеристичну, зворот до лучшого знаменуючу статейку ось-такого змісту [в дословнім перекладї]:
"Видїл академічного товариства "Славія", подаючи до Narodn-их List-ів справозданє про дар руских жінок зі Львова для "Славії" [ленту на прапор] писав в нїм — що єсть згідне з правдою, — що то дарували жінки рускі. Але "Narodni Listy" раз-у-раз писали про "россійскі" жінки. Россійскі жінки — у Львові? Адже-ж як у Львові так і скрізь в Галичинї Россіян нїхто не знає, — а з-відкіль тут десь узялись россійскі жінки зі Львова, що подарували ленти "Славії"?! В цїлій Австрії звістна нам лиш однїсїнька громада роскольників еміґрантів — Липівцї на Буковинї, де живуть настоящі Россіяне, а тож прецїнь не були жінки Липовян!
Розуміємо, як пояснити собі сю загадку. Nаrodnі Listy умисне і уперто називають Русинів "Россіянами". Коли Русини приїхали до Праги на виставу, Narodnі Listy повитали в них "Россіян"; коли хотять писати про Русинів пишуть про "Россіян", — так і си разом з Русинів сотворили "русских". Narodni Listy в cвoїм руссофільстві більше доказують чудес, нїж то в людских силах, роблять "русским" те, що таким не єсть, — а чи щира любов славяньска наказує так поступати, щоб одній віти Славян заперечувати права истнованя?! Певно, що нам було би милїйше, кол-б Славяне були один нарід під взглядом культурним, політичним, язиковим і историчним, — але так не єсть, і мусимо зважати також на той роздїл, якій Россіян [Великороссів] і Русинів робить осібними народами. А Русини мають свою літературу, свою мову літературну, свою исторію, свій тип і стрій народний, — все те робить их самостійним на родом. Русини самі маніфестують cя самостійним народом і видять в тім для себе користь культурну, — то нїхто на світї не має права накидувати им иншу народність. Се не тілько терпко вразить Русинів, але й зробить на них вражінє, що за запираючи им их народність, напосїдаємось на их права національні. Така робота не єсть доброю і реальною для взаємности Славян..."
Як бачимо, ческа молодїж инакше вже про нас думає, як пп. Греґр з Вашатим. Додамо, що "Сasopis ceskeho studentstva" має двох постійних кореспондентів для руских справ, именно пп. д. Партицкого з Відня і Ю. Бачиньского зі Львова.
Оголошеня.
Панове, що терплять сексуальну слабість, нехай зажадають илюстровану брошуру о патентованім у всїх державах, і після проф. Вольта сконструованім гальв.-електр. апаратї "Рефекторі" для власного ужитку. Заґарантовано нешкідне ношенє на тїлї. Дуже многі лїкарі випробували, припоручили і ординували се средство. Вигідно можна сховати в кишени. Брошура ґратісь (в ковертї за присланєм 10 кр. маркою) висилає Theo Biermanns Elekrotechniker, Wien I. Schulerstrasse 18.
Мужеску безсильність викликану именно страшними наслїдками тайних гріхів молодости і розпусти, усуне напевно і на довго одинока, розширена в многих виданях илюстров. книга Самоохорона д-ра Ретава.
Россійске виданє: 1 зр.
Польске виданє: 1 зр.
Нїмецке виданє: 2 зр.
Тисячі людей найшли в нїй поясненя своїх недуг і направили свої мужескі сили при помочи вказаного в книжцї способу лїченя. По одержаню франко належитости, висилає ся франко книга в кувертї маґазином видавцїв Р. Ф. Бірей в Липску. (R. F. Bierey's Verlagsbuchhandlung іn Leipzig.)
20.04.1892