Малий фейлетон
Я став головним редактором щоденника "Самостійне життя", що його видає великий український пресовий концерн, який приміщується у десятиповерховому хмародері при вул. Першеквітневій ч. 1. Це ж нічого дивного! Кожний має свої амбіції тим більше, коли місячна платня виносить 3.000 зол. плюс додатки і додатки до додатків. Хто ж з нас не мріє про таку добру посаду?!
Сів я за гебанове бюрко, вхопив за велике перо та, вмочивши його у широкому каламарі, почав писати вступну статтю п. н. "Закордонний політичний огляд". Одним махом пера погодив я Англію з Німеччиною та примусив ту першу видати війну Америці. Большевицький уряд вислав я до Гонолюлю.
— Др... др... др… — у цій хвилині задзвонив телефон.
— Прошу! Тут головний редактор! Моє поважання! Неймовірне!... Факт? Дякую...
Я натиснув гудзик, означений ч. ІІ., і за хвилину з'явився референт політичних справ.
— Друже! Дзвонили до мене з агенції ОПС, що німецькі війська ввійшли тунелем, який побудували під Ляманшом, на англійську територію. Прошу підготовити статтю про значення тунелю Ляманш у побудові нової Европи.
Коли він відійшов, я продовжував свій огляд. Злучив Берлін з Токіо і Бомбаєм широкоторовою залізницею та закінчив історією затопленого американського корабля, зв’язавши цю подію з світлою майбутністю України.
Я прочитав ще раз вступну, підкреслюючи в ній такі пахучі квітки із статейних оранжерій, як: глобальні дімензії, геополітичні міркування, контрагенти, конфлікти і контроверзи, експлоататори і експертифактори і потенти, імперіялітизми і сепаратизми, проблеми океанів, риски збуту, міжнародні арени, смуги, впливи, нитки взаємин і тим подібні бази европейської цивілізації.
— Гальо! Так!.. Добрий день! Що кажете?! Дійсно велика подія у нашому культурному житті! Спілка українських письменників видала 1000-сторінкову збірку найкращих творів своїх членів... Відмічу! Напевно!..
Знов натиснув я гудзик ч. IV. і за хвилину говорив уже з літературним редактором:
— Ви читали найновіше видання письменників?
— Перед хвилиною скінчив.
— Що на вашу думку там найкраще?
— "Смерть Фавста" і "Народини Перуна"...
— Треба зараз про це написати!.. Мусить піти у завтрішньому числі!
— Др... др... др…
— Гальо! Кланяюсь пану провідникові!.. Добре!.. Сам напишу! Це буде вступна до післязавтрішнього числа... Так... так!.. Підкреслю такі моменти, як: консолідація і конфігурація, виховання, самовиховання, перевиховання і довиховання, конституція, інституція і... про... Як? Як?.. Сила волі... що?.. що? і білий хліб... Чесність і... солонина... Розумію... розумію... Найважніші проблеми. Напевно буде! Моє поважання!..
— Пане редактор, вибачте, що перериваю вам... З каси пересилають платню... Прошу підписати поквітування.
Я перерахував... 4.800 зол. Підписав...
— Др... др... др…
— ..."Самостійне життя". Добрий день! Певно, певно!.. Даю на народні цілі 500 зол., для полонених 500 зол..., на інші потреби 1000 зол. Обов'язково!.. Виказ жертводавців поміщу на першій сторінці... Прошу прислати...
________
— Ех!.. Яке це гарне життя!... Весна на дворі у повні своєї величі!.. На душі так весело!... Грають всі струни серця найкращу мельодію радісної симфонії!.. У гаманці шелестять приманливі п'ятсоткові банкноти... І слава... і почесть..:
— Пріма Апріліс! — у цій хвилині хтось на ввесь голос засміявся наді мною...
Я збудився...
С. Каролин.
