◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Завтрашнего дня відбудуть ся в великій сали "Народного Дому" рано загальні збори членів товариства "Просвіти", а вечером концерт в память XXXI-их роковин смерти Т. Шевченка. Збори членів "Просвіти" попередять богослуженє в Успеньскій церкві за упокій померших членів товариства, а засїданє в сали "Народного Дому" розпічнесь о годинї 10-ій. Початок концерту о годинї 7½ вечером. Цїна місць: крісло в перших рядах 1 зр., в дальших 60 кр., паркет 40 кр. а ґалєрія 20 кр. Сподїватись, що концерт в память Т. Шевченка згромадить дуже численно публику, тим більше, що цїни місць такі доступні, а проґрама концерту дасть нагоду почути знамениті сили декляматорскі [панну Кузьмівну з Тернополя і п. Корн. Устіяновича] і співочі [хори "Львівского Бояна" і сольо панни Крушельницкої].
Руска молодїж у Львові починає носити козацкі шапки і вже досить часто лучає ся стрітити студента в такій шапцї. Товчок до ношеня шапок національних дала молодїж польска, убравши ся сего року в свои "баторівки". Як відомо з вчерашної дописи з Станиславова, уже й там [а може і по инших містах провінціяльних] молодїж руска починає носити шапки козацкі.
Міністерство скарбу зарядило на основі закона ухваленого радою державною, що від залеглости в податках безпосередних, єсли они перевисшають суму 50 зр., уряди податкові мають від сего часу набирати провізію проволоки в висотї 1 3/10 кр. від кождих 100 зр. і за кождий день.
Убійство. З Підгорець доносять, що там минувшої недїлї допущено ся страшного убійства. Муляр місцевий, Антін Фіялковскій, ненавидячи шурина свого Петра Искру, носив ся вже від давня з гадкою убити єго. В недїлю лучила ся єму до того нагода, бо коли Искра виходив зі склепика жида Лейзора випав на него Фіялковскій враз зі своїм шіснацятлїтним сином а поваливши єго на землю ударив єго кілька разів каменем в голову. Ратунок був неможливий, бо кожда рана була тяжка і могла смерть принести. Син Фіялковского докінчив убійства, бо тяжкою колодою деревляною добив Искру.
Самоубійство дївчини з розпуки. В селї Берлинцях на Буковинї любила ся через довгій час 22-лїтна дївчина, Катерина Проданчук, з тамошним парубком Михайлом Кожокаром. Перед місяцем відбули ся вже навіть заручини обоїх, як нараз в перших днях марта повстав огонь у Проданчуків і так знищив их майно, що они не могли вже дати дочцї приобіцяного приданого. Кожокар знов вже і чути нїчого не хотїв о дївчинї, зірвав зносини і заявив, що без приданого він не може женити ся. Покинена дївчина попала в розпуку. Опустила родичів і пійшла до Цурина, де мала свояків і там з превеликого жалю кинулась в глубоку кирницю, де й утопила ся.
Самоубійство. В середу дня 23 н. ст. марта відобрав собі житє вистрілом з карабіну вояк 77 полку піхоти з 1-ої компанії і кухарь менажі офіцирскої, Серединьскій. Причина самоубійства незвістна.
Переносима лямпа елєктрична. На виставі елєктричній в Петербурзї появила ся лямпа столова, переносима, винайдена инжиніром Имшеницким. Наповнена елєктричностію дає она світло 6 свічок на 16 годин. Відтак треба відновити батерію, що містить ся в скриночцї, уміщеній в підставі лямпи. Се винайденє викликало величезну сензацію, бо вигадка Имшеницкого розвязує загадку, як примінити елєктричність до ужитку домашного.
Стрейк лїкарів. З Петербурга доносять о такім фактї: В самарскій ґубернії, одній з найбільше навіщених голодом, панує епідемічно тиф. Отже правительство вислало з Москви і з Петербурга богато лїкарів, щоби скріпити ряди місцевих ескуляпів. Один з тих лїкарів посперечав ся з ґубернатором самарским, і ґубернатор ґенерал, горячій чоловік, що привик, аби перед ним стояли всї витягнені як струна, ударив в лице лїкаря. Товариство лїкарске розслїдило справу, пересвідчило ся, що ґубернатор винен і внесло до міністерства жаданє, щоби ґубернатора зараз усунути з посади, инакше всї лїкарі подадуть ся до димісії. А що до трех тижднїв правительство не усунуло ґубернатора, длятого всї лїкарі подали ся до димісії і покинули свої становища. Населенє має бути по сторонї лїкарів і справа може взяти більші розміри.