◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

З причини смерти Павла Попеля вислав видїл краєвий на руки сина покійного, Ивана Попеля в Кракові кондолєнційне письмо. Оногди-ж вечером відїхали осібним поїздом до Кракова на похорон: маршалок краєвий кн. Сангушко, намістник ґр. Бадені і около 30 послів.
Розправа судова відбула ся дня 8 н. ст. марта перед карним судом в Перемишли против Капланьского, управителя 6-клясової школи мужескої в Перемишли, обжалуваного о се, що мав сказати суспендованому вже тепер инспекторови шкільному, Шафранови, підчас урядованя, що той-же єсть шпігуном, кубанярем і розпустником. Судья Гащиц по переведеній розправі увільнив Капланьского від обжалуваня.
Рада повітова в Станіславові наміряє вибудувати будинок на приміщенє свого уряду і бюр. В тій справі ведуть ся переговори в справі закупна части ґрунту від д-pa Шидловского при площи Мицкевича.
Огонь в церкві. В Волковцях коло Борщева повстав дня 7 н. ст. марта з незвістної причини огонь в церкві і знищив внутрішне урядженє єї. Між иншими згорів чудотворний образ Матери Божої в срібній окові так, що не лишило ся по нїм і слїду. Страта доходить до 8000 зр.
Професор львівского університету д-р Калина одержав від кн. Фердинанда болгарского великій медаль pro litteris et artibus, а то яко признанє за знамениті єго студії над болгарским язиком.
Славного шулєра, звістного по більших містах Европи, арештувала оногди львівска поліція на реквізицію австрійского консуля в Варшаві. Сей небезпечний мантїй перебував вже кілька місяцїв у Львові і обманював підчас гри по каварнях і гостинницях недосвідчених, найбільше урядників. Він робив екскурзії і на провінцію, де представляв себе за обивателя. Міста Берлин, Відень, Гамбурґ заказали єму перебувати у себе. Львів мусїв єго терпіти, бо мантїй належав до львівскої громади.
Самоубійство. Підофіцир артилєрії полевої Каливода, затягнувши — як пише Gаzeta Przemyska — значнїйші довги у перемиских лихварів, і не могучи их віддати, видалив ся оногди з Перемишля без позволеня своєї власти і пійшов до границї россійскої. На донос шинкаря в Раві рускій, куди згаданий підофіцир зайшов, щоби покріпитись, візвав єго жандарм о лєґітімацію. Підофіцир не міг вилєґітімуватись, тогдї жандарм арештував єго і завів до касарнї жандармерії для списаня протоколу. Заки однако жандарм встиг здати командантови свому рапорт, підофіцир Каливода добув револьверу і застрілив себе. Похорон самоубійника відбув ся з войсковими почестями в Ярославли в середу дня 8 н. ст. марта.
Женьскій лїкар. Панна д-р Баєр, именована міністром Калляєм державним лїкарем для Боснія, инсталювала ся сими днями в Дольній Тузли і зложила в руки совітника намістництва Вуковича службову присягу. При тім актї були всї урядники а совітник Вукович виголосив бесїду, в котрій піднїс вагу женьских лїкарів взагалї а для Босни спеціяльно. Магомеданьскій муфті (священик) з Дольної Тузлї просив, щоби єго представити паннї Баєр і висказав їй свою радість з того, що тепер і магомеданьскі женщини будуть могли мати лїкарску опіку. Панна Баєр єсть дочкою одного ческого броварника. Кінчила школу видїлову в Празї, зложила испит зрілости в ґімназії і ходила на університет в Цириху. Докторат зложила в Бернї швайцарскім, де відтак аж до свого именованя на лїкаря в Тузли займала ся лїкарскою практикою.