В нашім повітї при сегорічних недавних виборах до ради повітової стало ся дивне диво: нї з сего нї з того зорґанізували ся селяне в "виборчій комітет хлїборобів" [komitet wyborczy rolników w Gródku], видрукували свою відозву та й свою лісту [обі в польскім язицї] і в день виборів значною більшостію побідили лісту видїлу ради повітової.
В відозві комітету хлїборобів, зложеного з війтів, держаній в тонї рішучім, каже ся між иншим: "Честні виборцї! За кілька тижднїв відбудуть ся вибори до городецкої ради повітової. А чи ви роздумали, що то єсть рада повітова? Рада повітова — то уряд, котрий має в своїй силї великі права: ухвалює і накидає різні додатки до податків, т. є. на потреби повітові, дорогові і т. д. В дотеперішній радї повітовій засїдають лише 3 господарі, а решта 23 переважно тілько властителї дібр (дїдичі) і священики. А чи они, маючи маєтки [про священиків того не можна сказати — Ред.], знають і чи хотять знати, яка то нужда панує межи нами бідними господарями на селї? Длятого то они ухвалюють кілька тисячів на будову доріг, кілька тисячів на удержанє урядників, і т. д., і ми що-року платимо на раду повітову звиш 20.000 зр." Дальше в відозві говорить ся про ординацію виборчу до янівскої ради повітової, після котрої більша посїлість вибирає 9, міста Городок і Янів 5, а села 12 радних, і питає: "Чому-ж то доси замість 12 засїдають в радї тілько 3 господарі? Чи межи нами хлїборобами нема вже здібних до того так дорого оплачуваного уряду? чи хлоп там не потрафить, ухвалити або не ухвалити того, що потрафить дїдич або священик? Хлопа там рада повітова а взглядно єї урядники не хотять видїти мабуть за-для того, щоби не довідав ся, кілько він платить, а кілько буде ще мусїв платити,— впрочім они кажуть: по що там дурного хлопа? хлоп до ярма а не до крісла". — Потім комітет, покликуючись на закон цїсарскій, взиває виборцїв, щоби вибрала собі "12 хлїборобів, що в потї чола роблять на грунтї, а потрафлять селян заступити, від пропасти охоронити, і не побоять ся борби з противниками, з их брудними підступами" — а відтак пророчить, що "єсли би ще раз утворила ся така кліка в радї повітовій, то за шість лїт селяне певно пійдуть з торбами, бо й тепер уже цїлий хлопскій дім мусить перезимувати в одній парі чобіт, а щоби один пан міг легко і вигідно повозом до міста їхати, то сему нещастю зараз зараджують, а що тисячі хлопів мусять бристи в болотї, того нїхто не видить". — Опісля відозва обіцює виборцям, що коли виберуть 12 хлопів на радних, то "з всякою певностію буджет ради повітової зменшивсь би о 2/3, отже из звиш 20.000 на 6.000 зр., бо не треба так богато доріг будувати, не треба так богато урядників, так богато ремунерацій і коштів подорожи і т. д., всюди дасть ся заощадити". — Під конець комітет "просить і благає": "Возьмім ся за руку, зробім так, як сего року місто Городок зробило з своїми виборами до ради громадскої, де хлопи, взявши ся за руки, викурили все, що для них не було користне, а що хотїли, то зробили і дальше зроблять для добра громади. Противникам сказали: Won! nie pchaj ryła do naszoho horoda! He дивім ся на горівку, пиво і ковбаси, бо то мусимо стократно звернути через шість лїт! Имена кандидатів-хлїборобів подамо вам в день вибору рано і представимо их лично. То люде честні, по-найбільше уміють читати і писати, они хлїбороби з села, як і ви, і знають відносини бідного хлопа. Тепер просимо чч. колєґів війтів, щоби кождий сю нашу просьбу відчитав своїм правиборцям докладно пояснив і бачив на те, щоби нїхто не дав ся збаламути, відстрашити або в инчій брудний спосіб від своєї волї відвести."
В день виборів рано комітет хлїборобів роздав виборцям таку на червонім папери лісту: 1. Денис Герасимович, начальник суду в Янові, 2. Лучка Иващишин війт з Мальчич, 3. Иван Малина війт з Рокитни, 4. Иван Гулик господар з Великополя, 5. Миколай Кріль війт з Поріча янівского, 6. Преторій Хрістіян господар з Вишенки, 7. Миколай Гаврищишин війт з Повитни, 8. Михайло Климчак війт з Бартатова, 9. Вільгельм Меріян війт в Бурґталь, 10. Іосиф Блащак господар Керницї, 11. Андрій Шиналь господар з Дроздович і 12. Михайло Труш господар з Косівця. [Як бачимо, не 12 а лиш 11 хлїборобів поставив сей комітет, а на 12-го радного взяв п. Дениса Герасимовича з Янова, очевидно єдино длятого, що п. Герасимович, взірцевий судья, тїшить ся незвичайною симпатією всїх верств суспільности].
З видїлу-ж ради повітової були поставлені в лістї на білім папери: Франц Бобовскій з Городка, 2. о. Иван Черепашиньскій з Кирницї, 3. Іосиф Ґундерман з Білогори, 4. Лучка Иващишин з Мальчич, 5. Франц. Лозиньскій з Ясниск, 6. Володимир Незабитовскій з Угерець, 7. Иван Садовий з Галичанинова, 8. о. Максимиліян Струміньскій з Ставчан, 9. о. Николай Стрільбицкій з Янова, 10 Франц. Станек з Вишеньки, 11. Едвард Вайсман-Завидовскій з Завидовець і 12. Іосиф Вівер з Завидовець. [На сїй листї не подано при кандидатах их стану, бо впало би виборцям в очи, що межи кандидатами єсть лиш пара селян, а решта, кромі трех священиків, пани і панки.]
Ліста комітету хлїборобів — як сказано — побідила значною більшостію. Ліста видїлу повітового не знайшла симпатії через уміщенє на нїй панів а особливо Іосифа Вівера з Завидовець, дуже незлюбленого аґітатора при всяких виборах, ворога справи рускої. Виборцї мимо сильної аґітації та обіцянок з сторони видїлу ради повітової держали ся кріпко за "хлопскою лістою. З рускої интеліґенції увійшов до ради тілько один світскій Русин п. Герасимович з лісти селяньскої, бо на лісту видїлу повітового єго не взято. Цїлий повіт дуже утїшив ся вибором п. Герасимовича, і ми певні, що він як найсовістнїйше заступати буде і справи повіту і Русинів. Всї три священики рускі з лісти видїлу повітового перепали. Они опинились на лістї серед панів-дїдичів і побіч такого Вівера, а то для селяньства не може бути симпатичне. Такі лісти ведуть за собою те, що — як бачимо в відозві комітету хлїборобів — священиків ставить ся цїлком на рівнї з панами-дїдичами яко противників селяньства. А оно прецїнь на дїлї так не єсть і того не повинно бути. Священьство наше в теперішних часах мусить поступати дуже оглядно...
