◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Вистава краєва у Львові. На засїданю краєвого товариства купцїв і промисловцїв, відбутім дня 15 н. ст. грудня, обговорювано справу устроєня вистави краєвої у Львові в р. 1894. Комісія вибрана в вересни с. р. для виготовленя в головних начерках пляну вистави і обдуманя перших кроків для зорґанізованя краєвого комітету виставового предложила на згаданім засїданю кілька відповідних внесень. Приняті в основі внесеня комісії містять ся в отсих точках: 1) Вистава краєва має відбути ся у Львові в 1894. роцї і буде тревати 4 місяцї а то від 1 н. ст. червня до 1 н. ст. жовтня. 2) Яко найпригіднїйше місце під виставу представляє ся парк Килиньского (Стрийскій) з шляхом для перегонів; длятого рішено удати ся до ради міста Львова о відступленє на цїли вистави парку Килиньского від 1 н. ст. вересня 1893 до 1 грудня 1894 року а також о вчасне зарядженє, щоби вирівнано доли і заглубленя на болонях згаданого парку. 3) Вистава має бути виключно краєва в тім значіню, що буде обіймати виключно плоди і вироби краєві з виключенєм чужих, однакож будуть до неї допущені участники з Познаньщини і Царства польского, о скілько схотїли би взяти чинну участь в виставі. 4) Вистава повинна представляти в цїлій повни образ суспільного, економічного і умислового житя та відносин нашого краю; отже буде обіймати не лише віддїл продуктів сирих і продукцію перетворюючу, але також віддїли такого рода як на пр. публичне вихованє, з спеціяльним увзглядненєм шкільництва промислового, гиґієну, урядженя суспільні, асоціяцію, також осібний від дїл наук і штук красних. 5) Якo нaйвідповіднїйшій загальний начерк топоґрафічний вистави представляє ся урядженє таке, щоби для кождого з головнїйших віддїлів продукції станув осібний будинок. В той спосіб звернe ся увагу відвідуючого цїлість тої або иншої галузи промислу а взглядно продукції, улекшить ся не лише публицї систематичний перегляд вистави, але і фаховим знатокам представить ся стан і розвій поодиноких галузей промислу. Дальшою користію такого пляну буде і те, що відпаде потреба ставленя дуже дорогої "палати промислової" або "головного павільону". Потребі центрального павільону відповість ся, сли призначить ся на сю цїль один з гарнїйших будинків на пр. павільон шкільництва і шкіл промислових. Що-до проґрами поступованя при орґанізованю комітету, то рішено, щоби комітет подїлив ся на тілько секцій спеціяльних, кілько буде головних задач при орґанїзованю вистави. Принято також в основі утворити т. з. "секцію зїздову", котрої задачею буде орґанізувати підчас вистави всї можливі зїзди і конференції. Провід над секціями обійме секція адміністраційна або дирекція вистави. Вкінци ухвалено одноголосно внесенє комісії, щоби до співучасти в твореню комітету і фінансованя вистави запросити ново-основане "Галицке акційне товариство торговельне", котре поставило собі між иншими за задачу орґанізувати вистави краєві або брати участь в тих виставах.
А lа Кобринова. Сумної памяти Кобринова, що забила Опухляка, найшла наслідницю. Юлія Возницка, женщина не найлїпшої слави, любила від кількох лїт львівского челядника пекарского Володислава Зєльонку. Мати єго старалась сі зносини зірвати, але Возницка нападала на дім і робила що-дня великі авантури. Видко було у неї велике роздразненє і се довело в кінци до катастрофи. Дня 26 с. м. стрітила Возницка Зєльонку і зачала нарікати, що він єї звів і тепер покидає. Обоє пійшли потїшитись до шинку. Там попили ся і пяні вже пійшли до готелю при улици Фірманьскій. Возницка вийшла з готелю, щоби — як казала — взяти від матери гроші на заплату готелю. І справдї прийшла до дому, але тут забрала з собою топір двоюродного брата, що належить до сторожи огневої. З топором вернула до готелю і коли над раном Зєльонка заснув, она ударила єго вістрєм в зад голови. Відтак пішла сама на поліцію і признала ся до злочину. Зробила я — сказала она — то, що вже давно задумовала зробити; нераз казала я, що стану приятелькою Кобринової. Тимчасом кельнер заглянув до комнати, де спав Зєльонка і побачив, як той лежав в крови, а коло него топір. Сейчас віднїс топір на поліцію, а Зєльонку тяжко скалїченого, відставлено до шпиталю. Возницку віддано до суду карного. Она середного росту брунетка, струнка, смаглявого лиця; дуже звинна і досить гарна.
Нечеткі рецепти. Віденьскій денник урядовий оголосив нове розпорядженє, котре поручає всїм лїкарям, щоби рецепти писали виразно і четко. Нечетких рецепт аптикарі не приймуть, доки ординуючій лїкар не поправить нечеткі слова.
Смерть з любови. В Красній, пов. радовецкого, управитель дібр 24-лїтний Герман Бріль любив вже довшій час тамошну красавицю Герміну Лянґ. Дня 19 с. м. молодий конкурент рішив освідчити ся і — дістав гарбуза. Сейчас по тій сценї вернув до свого мешканя і вистрілом в серце відобрав собі житє.
Именованя в судах. Wiener Ztg. оголошує цїлий ряд именовань і перенесень урядників судових. Именовані адюнктами судовими: адюнкти судів повітових: Алексевич для Тернополя, Липиньскій для Золочева, Гибль для Перемишля, Лисяк для Золочева, Ясиньскій для Львова, Куликовскій для Кракова, Грушка для Вадовиць, Кручкевич для Ясла, Габель для Кольбушової, Майзель без означеня місця, Ствертня для Виснича, Ребен для Лиманової, Смолецкій для Кольбушової, Якубовскій для Бялої, Боровецкій для Хшанова, Бжозовскій для Коросна. Адюнктами судів повітових именовані авскультанти: Косиньскій для Сокаля, Медвецкій для Борщева, Чайковскій без означеня місця, Карасиньскій для Яворова, Грабиньскій для Борщева, Дрегевич для Підгаєць, Ясеницкій для Турки, Якубовскій для Куликова, Гориця для Нового села, Макух для Дубецка, Тарнавскій для Синяви, Савчиньскій для Тлустого, Завадиль для Винник, Зджарскій для Глинян, Ильницкій без означеня місця, Партицкій для Березова, Вінценц для Городенки, Давидович для Бурштина, Васіянович для Збаража, Вольтер для Янова, Салай для Мостиск, Квятковскій для Бібрки, Курись для Зборова, Кмицикевич для Миколаєва, Олексиньскій для Богородчань, Несвятовскій без означеня місця. Перенесено адюнктів судових: Максимовича з Тернополя до Львова, Остермана з Жовкви до Кут, Твердохлїба з Підгаєць до Дрогобича, Кубе зі Зборова до Городка, Геноха з Бжезка до Бохнї з Добровольского з Домбрової до Бжеска. — Вкінци перенесено в буковиньских судах адюнктів: Корн. Лукашевича з Станештя до Садагори, д-ра Корн. Кисилицю з Серета до Кимполюнґа а именовано адюнктами авскультантів: Адольфа Маріна для Серета і Николая Полонича для Станештя.