З концертової естради
Під цим наголовком відбувся дня 1 ц. м. з нагоди 23-их роковин великого Листопадового зриву концерт стрілецької пісні в великій залі Муз. Т-ва ім. Лисенка заходом Краєвого Концертного Бюра. Програма не складалася з чисто стрілецьких пісень. Суто стрілецького пісенного матеріялу виказувала рішуче замало!
Вступну точку творила рецитація п. А. Бендерського на тлі хорової рецитації — сильні й настроєві уривки поеми "Місячна ніч" Матієва-Мельника у вповні гідному виконанні. Та зараз чергова точка — мужеський хор під кермою п. К. Цепенди — була невдачною, ба, зовсім невдачною! Перші пісні: Б. Вахнянина "Заквітчали" й Гайворонського "Коли ви вмірали" та (хоч "стрілецьке", одначе досить банально-плаксиве) "Ой, нагнувся дуб", що інтонаційно пройшли ще сяк-так, вийшли інтерпретаційно оспало, в неможливо розлізлому темпі а вже Ніщинського "Зозуля", поминувши її змістову непідходість до програми свята, була в свому виконанні тільки більш, чим зайвим доказом уломності хорових сил якраз на такому святі! Це прикре враження лагодили трохи — скільки можна того роду враження злагодити — дальші точки: сольоспіви п. М. Антоновича (Лисенка: "Гетьмани" й "Безмежнеє поле", Гайворонського "Синя чічка", Ярославенка "Колись, дівчино мила" та Січинського "Ревуха" — інтерпретація безперечно добра, хоч знову не всі пісні примінені до дня; акомпаніяторка п. Маріянна Лисенко в пісні "Гетьмани" не була диспонована, зате краще держалася в "Безмежному полі"). Фортепіянне тріо Савицький—Криштальський—Пшеничка (добре виконане тріо А-моль В. Барвінського в цілості, що мило нагадувало нам давні часи Лисенківського музичного інституту!) та муж. хор під кермою п. О. Плешкевича (Лисенка-Людкевича: "Батьківська земля" — на мельодію "Гей, не дивуйте", Райссігера "Перед наступом" та Людкевича "Ой, видно село"). Не беручи під увагу дрібних недоліків, викликаних обставинами, в яких наші хори тепер примушені працювати, скажемо, що цей хор держався добре. Найкраще виконав середню пісню.
Загально кажучи, Краєве Концертне Бюро, що досі різними концертами поважної музики держало себе на належній висоті — цим разом, на жаль, якраз у велике національне свято зробило слабше потягнення. Маємо надію, що воно, маючи в себе добрі виконавчі сили, за нашою заміткою це вирівняє.
Борис Кудрик.
