Храм Амона-Ра у Карнаку не є найвідомішою архітектурною пам’яткою Давнього Єгипту: ця честь належить пірамідам в Гізі. Проте детальна 3D-реконструкція американських вчених з усією ясністю показує його архітектурну значимість та багату історію.
Елейн Салліван, асистент-професор Каліфорнійського університету у Лос-Анджелесі, оцифрувала та опрацювала дані за більш ніж 100 років археологічних розкопок у Карнаку. Результатом її праці стала інтерактивна трьохвимірна карта, яка фіксує різні етапи розвитку древнього храму.
Салліван презентувала своє дослідження у середу 20 березня під час відкритої лекції у Гарвардському університеті. «Неможливо повернутися в минуле. Однак його можна симулювати, реконструюючи будівлі, що давно лежать у руїнах», - сказала науковець.
Храм Амона-Ра, що безперервно діяв впродовж 1.500 років, - це мегакомплекс, який постійно перебудовувався. Його, таким чином, можна розглядати як ключ до історії Давнього Єгипту, починаючи від Середнього Царства. Найвизначнішими його пам’ятками є гіпостильна зала, алея сфінксів, святилище зі статуєю бога, священний став та обеліск, який височить над ним. Усі ці місця тепер доступні у трьохвимірній реконструкції.
Створена Салліван цифрова модель простежує еволюцію храму від його найбільш раннього гіпотетичного вигляду в епоху Середнього Царства (бл. 1950 р. перед н.е.) й аж до елліністичної та римської епох. Вона дозволяє спостерігати за розвитком тогочасної архітектури, естетики та інженерної справи, а також за тим, як кожне наступне покоління майстрів щось додавало до його попереднього вигляду.
За більш ніж півторатисячелітню історію Карнацький храм розвинувся із невеликої будівлі з вапняку до гігантського комплексу площею 30 гектарів. «Увесь цей час там практично безперервно йшло будівництво», - каже науковець.
За словами Пітера Дер Мануеляна, професора єгиптології з Гарвардського університету, створена Е. Салліван модель «надзвичайно цінна не лише для навчання, але й для досліджень, адже вона дає змогу замислюватися та ставити такі питання, які раніше були просто неможливі».
Мануелян, до речі, раніше очолював дуже подібний проект – 3D-реконструкцію плато в Гізі, яку виконала одна з провідних компаній з виробництва програмного забезпечення Dassault Systèmes спільно з Гарвардським університетом та Художнім музеєм Бостона. Вони тоді оцифрували дані за 100 років досліджень, аби реконструювати увесь некрополь з його пірамідами, храмами та підземними поховальними камерами.
Єгиптологи, які досліджують пам’ятки архітектури часів фараонів, стикаються з багатьма викликами. Оскільки давньоєгипетська архітектура була дуже консервативною, часом майже неможливо визначити, чи та чи інша пам’ятка належить до четвертої династій (2613-2494 перед н.е.) чи, скажімо, до 18-ї (1550-1292 перед н.е.)?
Хоча Гізу та Карнак розділяють сотні миль та тисячі років, обидва проекти відкривають серйозні можливості для досліджень. «Такі моделі, ґрунтуючись на попередніх даних, ведуть вас до нових відкриттів», - каже П. Дер Мануелян.
22.03.2013