Існує тільки один приклад планети, на якій є життя, – Землі. Але не виключено, що в майбутньому появиться можливість виявити його ознаки на планетах, які обертаються навколо далеких зір. Якщо таки вдасться знайти позаземне життя, то появляться запитання: чи воно появилося спонтанно? Чи, можливо, звідкілясь туди потрапило? Якщо воно якимсь чином пересікло міжзоряний простір, то чи можна це якось виявити?
Дослідження астрофізиків з Гарвардського університету подає ствердну відповідь: якби життя могло поширюватися через міжзоряний простір (в науці цей процес називають панспермією), то це б відбувалося особливим чином, який можна ідентифікувати.
«Ми дійшли висновку, що життя потенційно могло б існувати в кластерах, які формуються, ростуть та перетинаються, нагадуючи бульбашки в казані киплячої води», – стверджує провідний автор дослідження Генрі Лін з Гарвард-Смітсоніанського центру астрофізики.
Є два шляхи, як життя може поширюватися за межі зоряної системи, у якій воно виникло. Перший – природнім чином, мандруючи на кометах чи астероїдах. Другий полягає в тому, що розумні форми життя можуть цілеспрямовано подорожувати через космічний простір. Дослідники не розглядали питання про існування панспермії. Їх цікавило інше: якщо вона існує, то чи можемо її ідентифікувати.
Створена ними модель передбачає, що з населеної планети життя може поширюватися в усі сторони. Якщо воно досягає придатної для життя планети, то воно там пускає коріння. З часом ця планета сама стає заселеною й процес продовджується. Як наслідок, у галактиці виникатимуть життєносні оазиси.
«Поширення життя нагадує спалах епідемії хвороби. Наша галактика Чумацький шлях може бути “інфікована” вогнищами такої епідемії», – пояснює співавтор дослідження Аві Лоеб
Якщо коли-небудь вдасться ідентифікувати ознаки життя на одній з екзопланет, то наступним кроком потрібно буде проаналізувати запропоновані авторами дослідження моделі його поширення, щоб дізнатись, чи воно, бува, не потрапило туди ззовні. Ідеальним варіантом було б те, якби Земля перебувала скраю такої «бульбашки життя». Адже у цьому випадку усі населені світи слід шукати в одній половині неба, тоді як другу можна буде вважати безплідною.
Лін та Лоеб, однак, попереджують, що «бульбашки» можна розпізнати тільки у тому випадку, якщо життя там поширюватиметься швидко. Оскільки зорі в Чумацькому шляху рухаються одна відносно одної, то зорі, які є нині сусідами, більше не будуть ними через кілька мільйонів років.
Interstellar seeds could create oases of life
Science Daily, 27/08/2015
Зреферував Євген Ланюк
28.08.2015