В Кам’янці-Подільському немає філармонії, відсутні також консерваторія, оперний і навіть драматичний театри. А от фестиваль оперного мистецтва та класичної музики «Опера в мініатюрі» вже є. Як і міжнародний конкурс вокалістів «Impreza». Дебют дев’ятиденного марафону вистав, концертів, майстер-класів, семінарів та конкурсів відбувся на початку липня.
Стартував фестиваль, як годиться, оперою. Вибрали класику – мелодраматичну «Тоску» одного з найуспішніших композиторів початку минулого століття Джакомо Пуччіні. Навіть цвіркунам Вірменського бастіону музика страшенно сподобалась: тільки-но оркестр Хмельницької філармонії під керуванням Тараса Мартиника брав перші акорди, вони дружно вступали і змовкали лише в антрактах. Відкрита сцена дозволяла досить умовне мізансценування, але не обмежувала фантазію у використанні костюмів. І Флорія Тоска тішила око яскравими костюмами, як і годиться оперній діві. Посильну участь у декоруванні музичного дійства брало небо над Кам’янцем. Захід сонця багрянів, підкреслюючи несамовиті пристрасті, що вирували на відкритій сцені. Глядачі завмирали, слухаючи твір мовою оригіналу. Організатори потурбувались про переклад: лібрето було надруковане на квитках-запрошеннях.
В антрактах публіка оживала: хтось поспішав до бару – вистава хоч і почалась о восьмій годині вечора, але спека на відкритому майданчику ще відчувалась. Хтось активно обговорював тільки-но побачене/почуте – бо ж це рідкість з розряду «ніколи», що в Кам’янець-Подільську можна «піти в оперу» із запрошеними співаками з Італії, Грузії та Польщі. Хтось робив селфі в парадно-вихідних строях на фоні заходу сонця над фортецею – місце організатори вибрали чудове. Літню терасу майбутнього готельно-ресторанного комплексу з видом на твердиню надав для проведення відкриття фестивалю один із підприємців міста. Знайшлося тут місце і для сцени, і для оркестру, і для глядацької зали на 500 місць.
Фестивалем оpen air в наш час здивувати важко, і в такому привабливому для туристів місті, як Кам’янець, їх багато. Але оперна вистава, а тим більше оперний фестиваль – це видовище з ряду «дууууууже дороге задоволення». Тому й відсутність державних музичних інституцій в місті згадана не випадково. Тут саундчеком в день фестивалю не обійдешся. Опера потребує значного як творчого, так і фінансового ресурсу. З творчим потенціалом в Україні традиційно все гаразд, з фінансовим теж, але перетинаються вони не часто. Причин багато, одна з них – зацікавлених в такому перетині вкрай мало. Тому українські фестивалі оперного мистецтва можуть порахувати на пальцях однієї руки лише втаємничені. Тим більше цікаво, кому ж в Кам’янці-Подільському так закортіло опери, що вийшов аж фестиваль.
Кому це потрібно, або Організатори
Взялась за цю справу… місцева громадська організація «Секвенція». Місцевий клуб поціновувачів оперного мистецтва свою діяльність розпочав позаминулого року (в грудні 2013-го) регулярними благодійними концертами на різних (відкритих та закритих) майданчиках міста. Обходилися власними творчими музичними силами. Аншлаги на концертах класичної музики в місті 100-тисячнику, як виявилось, не дивина. За радянських часів концертний попит задовольняла гастрольна діяльність обласних філармоній. Нині це справа ентузіастів на кшталт «Секвенції». В липні минулого року одна із співзасновниць ГО Олена Лютаревич – сопрано, лауреат і дипломант міжнародних конкурсів та фестивалів оперного мистецтва – провела генеральну репетицію майбутнього фестивалю. А саме: у декораціях скель Смотрицького каньйону та середньовічної фортифікаційної споруди — Руської брами — прозвучала (правда в супроводі фортепіано, але в костюмах) опера Джузеппе Верді «Трубадур». Ідея прекрасна ще й тому сенсі, що використовувались природні акустичні можливості каньйону. Ще тоді були запрошені майстри оперної сцени з різних країн: Емануеле Сервідіо з Італії, Отар Накашідзе (баритон) та Інга Джахуташвілі (меццо-сопрано) з Грузії – зірки «Опери в мініатюрі». Отже підготовча робота, «промацування ґрунту» пройшло успішно – глядач є, він готовий слухати класичну музику і витрачати на це час і кошти.
Хто замовляє музику, або Спонсори та меценати
Головним меценатом фестивалю «Опера в мініатюрі» став глядач. Гарантією доступу на всі вистави та концерти був благодійний внесок: від 35 гривень на оперу «Коза Дереза» Миколи Лисенка у виконанні викладачів та учнів Кам’янець-Подільської дитячої хорової школи, до 500 – на відкриття фестивалю. І вільних місць не спостерігалось. Сприяння і підтримку фестиваль отримав від виконавчого комітету Кам’янець-Подільської міської ради, що свідчить про розуміння адміністрацією значення подієвого туризму. Варто перерахувати й МВ УМВСУ в Хмельницькій області, СКП «Міськліфтсвітло» та КП «Інспекція з контролю за благоустроєм та санітарним станом міста» НІАЗ «Кам’янець» їх вдалося залучити директору фестивалю Інзі Лютаревич. Міністерства культури в переліку зацікавлених поки що немає, і цей факт зовсім не дивує.
На заключному гала-концерті в міському парку вхід був вільним. Сцену змонтували на водоймі Гусинські Криниці – організаторам не відмовиш в бажанні здивувати глядача. В програмі брали участь зірки «Тоски»: Олена Лютаревич (Україна), Отар Накашідзе (Грузія), Емануеле Сервідіо (Італія), Степар Дробіт (Україна), Оксана Томків (Україна) та лауреати першого фестивалю вокалістів «Impreza». Вони виступали разом із симфонічним оркестром Хмельницької філармонії під керівництвом Олександра Драгана. Приймались внески на виготовлення проекту майбутнього оперного театру в Кам’янець-Подільському. Що після проведення фестивалю вже не виглядає аж таким утопічним.
Фото – Клуб поціновувачів оперного мистецтва Секвенція
29.07.2015