Справа виступленя питомців ІІ-го року духовної семинарії ще не полагоджена. Верховні власти приняли єї з якоюсь байдужностію, котра нїчим не дасть ся оправдати. Нетактовність ректорату відчули не лише питомцї ІІ-го року, але і питомцї з инших років, котрі заявили, що також не можуть бути членами хору під управою діріґента, котрого лиш ректорат силою своєї власти удержує на тім становищи, а котрого єго товариші з якихсь дуже важних причин вирекли ся. Представленє цїлої справи у властивому єї світлї могло би а навіть мусїло би полагодити єї, коли тимчасом, як загально говорять, ректорат неправдивим поданєм причини цїлу справу каламутить. Ректорат, кажуть, мав так поинформувати Впр. митрополита, що мов-би то питомцї лише тому виступили, що ректорат відмовив деяким відпустки на май... Відома річ, що питомцї все заявляли, що повинують ся зарядженям властей [о тім пересвідчив ся Впреосв. митрополит минувшого місяця, а тепер знов виразно посвідчив о. Дольницкій, духовник семинарії, але коли pекторат незаслужено виключив з семинарії двох педелїв, представителїв і певнителїв волї всїх товаришів, то тим спонукано питомцїв стати в их оборонї. Питомцї оповідають, що навіть просили ректорат о дозвіл учитись співу страстних псальнім і устроїти в семинари концерт на дохід голодуючих, а на сю другу просьбу почули звичайну у теперішного ректорату иронічну відправу: "Тепер піст, най голодуючі постять!" Щоби, в злім понимані поваги своєї власти, жартувати з чувствами кількадесятьох питомцїв і на глум всїм підпирати одного чоловіка, — се нїяк не дасть ся оправдати. Вже не від нинї ходять вісти, що управу семінарії хотять переймити в свої руки ласі Єзуїти або Змартвихвстанцї, а такі пригоди, як отся теперішна, чи не можуть як раз заострювати их апетит? Верховні власти повинні би вислухати поглядів також инших настоятелїв питомців, котрі чейже також знають і відчувають потреби повірених своїй опіцї молодих людей, а не здаватись єдино на справозданє ректорату, котрий єсть туть головно интересований. Думаємо, що всї владики наші докладно і всесторонно розглянуть справу і полагодять все по справедливости. Наша вся суспільність і з-окрема само духовеньство давно річ осудили і нераз заявляли, що всї непорозуміня походять з вини ректорату. А справи виступленя цїлого року не можна легковажити!
[Шематизм всего клира гр. кат. епархії станіславівскої на рік божій 1890 Річник V-ий і єго комічна сторона.]
Недавно появив ся досить докладний шематизм ставіславівскої епархії (мала 8-ка, сторон XXIV+314), але як в шематизмі перемискім так і тут не обійшло ся без спорої дози комізму, а суть єго належить шукати в немилосерднім і нефортуннім польщеню назв наших часто руских громад. Що их старають ся спольщати всякі rad-и powiatow-і, староства і т. п. бецирки, сему ми анї нїхто не подивує ся, але не лицює се pycкій консисторії.
От перли сего гумору консисторского: Woskrzesińce (Воскресинцї), Kolędziany (Колидняни), Przerósł (Перерісль), Żukocin (Жукотин), Rosulna (Росільна), Zielona (Зелена), Laski (Лїски), Piotrów (Петрів), Zarzecze (3аріче), Głębokie (Глубоке), Lesiówka (Лесївка), Zakrzewce (Закрівцї) і т. и. Сердечні забувають то, що вже в низшій ґімназії учать, що имена власне не зміняють ся а однаковісько звучать в кождім язицї, бо єсли би ще Зелену перехрестили на свій лад Нїмцї, Французи, Италіяне, Хинцї і инші, то хиба вже й самі жителї Зеленої не спізнали би назви свого села! Надто Поляки, спольщуючи рускі имена, мають в тім свою цїль, а Русин не повинен помагати им в осягненю сих цїлей! Суть так глубоко льояльні "Рутенцї", що коли им се виткнути, они сейчас "смирять ся", а відповідь у них готова: "А, коли так пишуть цїсарскі уряди!" Але-ж уряди тут грубо помиляють ся, коли перекручують назви руских громад, бо назва йде від того, як нарід тамошний се або наше село називає, тому самі рускі громади повинні остоювати за своїми питомими именами. Як недорічною і комічною заразом показує ся така робота, нехай послужать приміри имен власних, котрі для консеквенції випадало би спольщити: Гусятин називав би ся Gęsięcin, Рогатин Kogacin (a la Źukocin), Білоус— Białowąs, Кути — Kąty, Довга стала би ся Długa, Стрільбицкій конечно Strzelbicki, Кудрак — Kądryk і т. д.
Отже лиш дві причини може мати таке перекручованє имен, а то або сервілізм а бо несвідомість, котра пахне урльопництвом!
Насїкомий.