Стрімке зростання попиту на м'ясо в світі щоразу більше впливає на довкілля планети. Але навіть не міркування про екологію, а «моральна» сторона питання змушує науковців задуматися: чи можна обійтися без нелюдських способів розведення і жорстокого вбивства тварин? Відповідь знайшли: слід налагодити виробництво штучного м'яса. Всі технології для цього вже є, стримує лише їхня затратність.
Гамбургер з пробірки: стовбурові клітини з м'язової тканини тварин поміщають у спеціальне поживне середовище, де ті стрімко розмножуються. Утворюється свого роду м'ясний фарш.
За допомогою стовбурових клітин вчені вже навчилися вирощувати живі людські органи, невдовзі планують зробити їх придатними для пересадки. Проте технології з використанням стовбурових клітин можуть бути корисними не тільки в медицині. Науковці сподіваються: з їхньою допомогою також вдасться виробляти «етичне» й екологічне тваринне м'ясо. Це ліквідує потребу в утриманні (часто неналежному й нелюдському), а потім – у вбивстві мільйонів невинних істот.
У журналі «Trends in Biotechnology» голландські науковці висловлюють впевненість: у кожному містечку чи селі одного дня може з'явитися власний невеликий завод штучного м'яса. Кожне таке підприємство вироблятиме унікальні за смаком різновиди яловичини, свинини чи курятини. Це цілком відповідатиме сучасній європейській тенденції споживання фермерських продуктів місцевого виробництва, виготовлених із застосуванням «дружніх» для довкілля технологій.
«Ми переконані, що штучне м'ясо – частина нашого майбутнього», – каже Кор ван дер Веелє з Університету у Вагенінгені (Нідерланди), – «як і часткова заміна м'яса вегетаріанськими продуктами та, ймовірно, смакування комахами». Ван дер Веелє, а також інший співавтор дослідження, Йоганнес Трампер, зазначають: зростання попиту на м'ясо в світі неможливо вдовольняти постійно, беручи до уваги забруднення довкілля та обсяги споживання енергії. Годі й казати про страждання тварин в умовах їхнього промислового розведення.
Зі слів ван дер Веелє, про штучне м'ясо вона вперше довідалася 2004 року у Франції, коли до столу подали жаб'ячі стейки, а жаба-донор стовбурових клітин спостерігала за трапезою. Вирощування тваринних клітин в лабораторії Трампер досліджує впродовж 30 років. 2007 року він опублікував працю, де запропонував використовувати клітини комах як джерело їжі.
В останній розвідці ван дер Веелє і Трампер змалювали, як може виглядати процес виробництва штучного м'яса – починаючи від пробірки зі стовбуровими клітинами, закінчуючи готовим продуктом. Потужностей змодельованої міні-фабрики вистачить, щоб впродовж місяця штучною телятиною годувати населений пункт з 2 650 мешканцями.
Перший етап виробничого процесу полягає в отриманні стовбурових клітин з м'язової тканини корів, свиней чи курей. Опісля ці клітини потрібно помістити в біореактор, площею 20 кв. м., де вони активно розмножуватимуться. За умови стерильності рідкого поживного середовища реактора, кількість клітин зростатиме експоненційно.
Науковці з Університету Вагенінгена – не єдині ентузіасти екотехнології. Щоб довести реальність виробництва м'яса зі стовбурових клітин, Марк Пост, дослідник тканинної інженерії з Маастрихтського університету (Нідерланди), 2013 року на дегустації в Лондоні продемонстрував перший гамбургер, зроблений у лабораторії.
Голландські дослідники визнають: найбільшою перепоною на шляху поширення «етичного» м'яса є його висока ціна. Так, минулорічний лабораторний гамбургер обійшовся у 325 тисяч доларів. Ціна ж м'яса з невеликого біореактора (розрахованого для кількох тисяч людей) через дорожнечу поживного середовища становитиме 240 доларів за фунт (450 г.). Варрен Рудер з університету Вірджинії (США) підтверджує, що необхідні технології для виробництва біом'яса вже готові, проблема лише в їхній ціні.
Проте, можливо, не лише в ній. Деякі критики сумніваються, що таке штучне м'ясо припаде людям до самку. Чейз Адамс, речник Ради виробників яловичини із Національної асоціації скотопромисловців США, зізнається: «Моя перша реакція, мабуть, була такою ж, як і в багатьох інших: це м'ясо навряд чи буде особливо апетитним».
Натомість ван дер Веелє і Трампер переконані: штучне м'ясо – безальтернативне з моральної точки зору. «Дрібномасштабне виробництво допоможе подолати перестороги щодо його ненатуральності: люди бачитимуть тварин-донорів стовбурових клітин, і це дозволить подолати відчуття відчуження».
Зреферував Олег Качан
Оригінал за посиланнями:
http://news.discovery.com; http://www.sciencedaily.com.
24.05.2014