◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

 

Народна Торговля купила в Сяноцї каменицю, де доси містив ся єї склад філіяльний. Закуплена камениця стоїть на передовім місци в ринку і визначає ся не лиш гарним внїшним виглядом але й солідною будовою. Камениця була власностію п. Вол. Витошиньского, нотаря в Дубецку. Купно нової каменицї на власність Народної Торговлї свідчить о успішнім розвитку сеї институції, а всї Русини з радостію приймуть до відомости сей дарунок, якій піднесла Народна Торговля рускій суспільности на свята Різдвяні.

 

Загальні збори тов. "Руска Бесїда" у Львові відбудуть ся дня 16 н. ст. сїчня с. р. о год. 5-тій вечером в льокали товариства. На порядку деннім зборів стоять справозданя: секретаря, господаря, касієра і контрольної комісії, відтак справозданє референта справ театральних, вибір нового видїлу і внесеня членів.

 

Віче в Городенцї, яке відбуло ся минувшої суботи, 26 н. ст. грудня, удало ся світло під кождим взглядом, як що-до числа участників так і виготовлених рефератів. На вічу було до 600 осіб, переважно селян з повітів городеньского, снятиньскoгo, коломийского, косівского і залїщицкого та з Буковини, а також 16 священиків і кількох з світскої интеліґенції. Віче відкрив промовою д-р Окуневскій, вказуючи на важну хвилю для Городенщини, бо надходять вибори до ради державної, громадскі і повітові. Провід віча віддали зібрані в руки д-ра М. Дорундяка з Борщева. Наступили реферати. О. Олесницкій з Торговицї виголосив знаменитий реферат про ситуацію політичну, в котрім не поминув нїякої важнїйшої обставини політичної та оцїнив єї після наших відносин суспільних. Навязуючи до послїдних подїй, застеріг ся о. референт против надуживаня церкви до політичних цїлей. — Другій реферат о еміґрації тримав д-р Гординьскій, копципієнт адвокатскій. В старанно обробленій розвідцї перейшов референт исторію нашої еміґрації, а заразом вказав, де глядати єї причин. — П. Лев Бачиньскій говорив о пятій курії, а комісар правительственний уважав потрібним раз-у-раз перебивати сей реферат грізьбою, що розвяже віче. Однак якось щасливо можна було вічевикам розповісти і пояснити, в чім лежить суть і значінє баденївскої пятої курії. — П. Мих. Петрицкій говорив о радах повітових, а присутні докидали свої замітки. — Послїдні два реферати: про окружні громади і закон ловецкій, виголосив д-р Окуневскій. Референт, крім обговореня самої річи, зацитував уступи з промов пп. Дунаєвского, Рутовского і Пілата в соймі, а сі промови найлїпше пояснили зібраним цїль і тенденцію єї законодатних проєктів. — В дискусії по поодиноких рефератах забирали голос селяне Сандуляк і Крикливець з Снятиньского, Мих. Барабаш з Городенки і инші. Дуже неприємне вражінє, замилюване окликами обуреня, викликала на участниках віча вість, що п. Теодорович, посол з курії селяньскої городеньского повіту, не явив ся на вічу, хоч був спеціяльно повідомлений і запрошений політичним товариством руским. П. Теодорович звиняв ся святами, але вічевики не признали сеї причини нa оправданє того поведеня, і однодушно зазначили свій жаль, що дуже зле і сумно, коли посол дотичного повіту не являє ся там, де єгo взивають. — Віче в Городенцї зробило потрясаюче вражінє на присутних і певно не промине без хісна в напрямі освідомленя нашого селяньства.

 

Курси академічні для женщин. Дня 15 н. ст. сїчня відбуде ся в львівскій сали ратушевій в годинах пополудневих торжественна инавґурація курсів академічних для женщин. Иніціятива до сих курсів вийшла з поміж професорів університету, а на чолї товариства стоять професори Цвіклиньскій, презес, Реман заступник, Твардовскій секретар, і члени заряду: Антоневич, Фінкель, Ґломбиньскій і Закшевскій. — Проґрама викладів обнимає в першім курсї отсі предмети: Вступ до фільософії (проф. Твардовскій); Погляд на исторію XIX. віка (проф. Фінкель); ґеоґрафія Польщі (проф. Реман); Катакомби супротив віри, штуки і исторії (проф. кс. Більчевскій); Адам Мицкевич (проф. Брухнальскій); Найновійша література нїмецка (проф. Вернер); Література і штука ренесансу (проф. Антоневич); З економії і соціольоґії (проф. Ґломбиньскій); Исторія опери италійскої (проф. Нєвядомскій); Вступ до ґеольоґії (проф. Зубер); Засади біольоґії (проф. Нусбавм); Вступні відомости з фізики (проф. Закшевскій); З обсягу хемії (проф. Радзишевскій); З ботаники (проф. Цїсельскій); Вступ до зоольоґії (проф. Дибовскій); З гиґієни: ратунок в наглих случаях (проф. Шпільман); О мові францускій (проф. Амборскій). Виклади будуть відбувати ся в годинах пополудневих в институтї хемічнім. На инавґурації виголосить проф. Цвіклиньскій промову, а проф. Ґломбиньскій виклад: "Женщина супротив квестії суспільної".

 

Дрібні вісти. В Станиславові умер Каєтан Копач, радник суду краєвого, в 62 р. житя. — У Львові на ул. Кохановского лютить ся між дїтьми епідемічно шкарлятина.

 

Дѣло

02.01.1897

До теми