◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

У книжці «Бабуся вмирати не любила» ідеться про шахтарську сім’ю з Донбасу, у «Ану бігом ходіть їсти!» – про сільську галицьку. Отже, маємо справу з географічними, національними – соціальними, релігійними, політичними, культурними, психоментальними полюсами, які й лежать в основі нинішньої війни.

Одним із наскрізних сюжетів цієї збірки є бажання авторів та авторок текстів надати форми та матеріального виразу роздумам, що їх спровокували візуальні образи виставки «Наші роки, наші слова, наші втрати, наші пошуки, наші ми».

Забезпечення прав меншин творить нам Українутакою ж привабливою, як Європа. Але нема змоги поширити це на тих, які хочуть вважати себе росіянами

Нові технології не зробили нас більш розумними, але зробили нас менш відповідальними. А саме віра у свободу волі, вчинку й мислення є справжнім прогресом

Аби зобразити цятку – достатньо цятки простору; проте коли цятка у просторі рухається, потрібен увесь простір. І час: аби знати, що таке осінній переліт гусей понад буджацьким помор’ям

17, 20 і 22 листопада у Львівському органному залі звучатиме відома барокова опера “Дідона та Еней” Генрі Перселла – вперше в українському перекладі Тараса Демка і по 30-річчю її виконання оркестром “Perpetuum Mobile” із незабутнім солістом Василем Сліпаком.

Вечір експериментальних показів Work-in-Progress, що відбувся у львівському Центрі інтелектуального мистецтва “Меркурій”, об’єднав три перформативні танцювальні видовища, де відсутність сцени як окремої частини простору поглибила ефект співучасті та співприсутності, спільного проживання емоцій і вишукування сенсів.

Кожна людина має у своїй абстрагованій уяві який фрагмент внутрішньої структури будинку, з яким вона асоціює власний внутрішній світ