Перед кількома днями доносили ми, що у Львові має відбути ся процес о обманьство против еміґраційного аґента Мартина Ґерґеля, коваля з Лешкова в сокальскім повітї. Той процес розпочав ся позавчера, а справа Ґерґеля так представляє ся після акту обжалованя: В грудни 1895 р. надіслав еміґраційний аґент з Гамбурга С. Вайнштайн до війта села Лещкова Гриця Прихода лист, в котрім просив єго, щоби він намавляв селян до еміґрації. Случайно був тодї в громадскім урядї Мартин Ґерґель і лист так єго розцїкавив, що він забрав єго з собою і став в кілька днїв опісля розсївати неправдиві, видумані вісти о гараздї, якій жде селян в Бразилії. Він знав добре, що подорож коштує 75 зр. від особи, однако помимо того баламутив селян, обіцюючи им безплатну подорож і побирав від них по 10 зр. кавції, котру то квоту, як казав, звернуть им перед відїздом на корабли.
Тота поголоска розійшла ся летом блискавицї по цїлім повітї. До Герґеля стали напливати селяне з просьбою о "шіфкарти". За яких два тижднї записало ся у него 350 родин до виїзду. Після рахунків найдених жандармерією у обжалованого, взяв він від людей за ті два тижднї 1715 зр., Вайнштайнови відіслав 425 зр., а решту задержав для себе. Єго рахунки виказують, що в сїчни с. р. зголошували ся до него люде з околичних сїл і від них вимантив Ґерґель 1266 зр.
Вкінци дізнало ся і староство в Сокали о мантійствах Ґерґеля, відобрало єму ті гроші і звернуло селянам, кождому єго пайку, а Ґерґеля засудило на 100 зр. кари за намову до еміґрації і остерегло війтів по селах перед тим несовістним чоловіком. Але добрі ради староства не на богато придали ся, противно селяне в своїй темнотї стали Ґерґеля жалувати, брали в старостї свої гроші і зараз ишли назад до Ґерґеля та ще тягнули нових людей з собою. А Ґерґель оповідав им, що єго взивали до староства, що там хотїли єму звертати забрані гроші, але він був угнїваний і не хотїв взяти та сказав: "Менї кривда, отже той що гроші забрав, най менї их назад до хати принесе". А при тім представляв людям Бразилію як рай, та описував подорож до неї. Оповідав, що поїдуть за дармо, що дістануть навіть одержанє від австрійского Цїсаря, що жде на них в Бразилії, а лише ґрафи та пани не хотять их пустити. Они — говорив Ґерґель — позатрували по дорозї всї керницї і склепи з поживою, так що в дорозї не можна нїчого купувати. А в Бразилії обіцював він людям за дармо грунти, худобу, будивки, знаряди рільничі, казав, що не будуть платити нїяких податків, лише "будуть віддавати старі корови до бразилійского штаєрамту". І нарід слухав тих небилиць, вірив мантієви та платив по 10 зр. від родин, та вибирав ся в дорогу, де єго обдирали, а як не мав грошій, то завертали назад до краю. Аж коли кількох намовлених Ґерґелем еміґрантів вернуло з Бразилії і стали описувати тото пекло, яке там є, виявила ся цїла робота несовістного аґента і єго арештовано.
Розправа потреває имовірно кілька днїв.
[Дѣло, 29.10.1896]
29.10.1896