◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Епископом перемиским — після найновійших вістій — має бути именований крилошанин Чехович, адміністратор епархії.

Стіпендію з фундації им. Каролини Глинецкої 105 зр. річно надало на предложенє Сгавропігійского института намістництво Львови Рудницкому, студентови II. року прав в львівскім університетї.

Нові стації телєґрафні з обмеженою службою денною отворюють ся з днем 1-ого жовтня в Янові коло Теребовлї і в Будзанові повіту теребовельского при тамошних урядах почтових. — Годить ся замітити, що в остатнім часї число телєґрафних стацій множить ся у всхідній Галичинї.

Для приватної женьскої семинарії учительскої в Ряшеві [остаючої під управою вислуженого професора Білиньского] вписало ся на першій рік 16, на другій 21 учениць. По двох роках науки можуть ученицї сїдати до испиту зрілости в тамошній мужескій семинарії учительскій.

Оріґінальна правопись руска панує на зелїзницях державних. Н. пр. на зелїзничих возах: "Упрашає ся умильно П. Т. подорожних не уміщувати в бічних проходах воза ніяких приручних пакунків, як також не задержуватись также підчас перестанків на стаціях щоби не спиняти товаришів подорожи в всіданю і висіданю. Відень в серпни 1886 ц. к. Генеральна Дирекція австр. державних зелїзниць". Або напись "Марківцї", що виднїє на тамошнім двірци...

Вдові по пок. Євгенію Ганкевичу, недавно помершім субститутї нотаріяльнім з Кіцманя, украли невислїджені доси злочинцї на зелїзничім шляху Лужани Станиславів дорогоцїнности варті 900 зр. і 120 зр. готівки. Жандармерія енерґічно слїдить за злочинцями.

Страшна пригода лучила ся сими днями в одній місцевости ковельского повіту на Шлеску. Лїсничій віддав одному з лїсних робітників рушницю і велїв єї задержати у себе якійсь час, бо сам мусїв пійти на дворець. Робітник поставив рушчицю в комірцї свого мешканя і пійшов з хати. Коли по полудни повернув, сказала до него єго 6-лїтна дочка: "Стріляйте, тату, до мене; буду видїти, чи вмієте!" Отець, будучи певним, що рушниця не набита, вицїлив до дочки, потягнув за курок... а в тій хвили дївчинка упала на землю. Набій розбив їй цїлком передну часть голови і смерть зараз наступила. Неосторожного вітця так діймила ся пригода, що сам тяжко занеміг.

Продав свого трупа. Незвичайний випадок описують віденьскі часописи. Перед кількома лїтами якійсь родом з Галичини Ернест Глиньскій, коли єму так зле вело ся, що попродав всї движимости, постановив ще продати остатну свою власність т. є. свого трупа. Коли оріґінальну тую оферту відкинув віденьскій шпиталь, Глиньскій звернув ся до бритійского музею в Лондонї. Той приняв предложенє і прислав Глиньскому 500 злр., а Глиньскій підписав деклярацію, котрою признав по своїй смерти право до свого трупа бритійскому музеєви. По тім минуло кілька лїт і Глиньскій як-раз тепер помер. Родина помершого, хоч знала о тій умові зробленій ще за житя покійника, не хотїла видати трупа музеєви. Дирекція музея повідомлена о тім, згодила ся на просьби родини, але з тим застереженєм, що гроші видані за трупа зверне. Отже родина зачала горячково старати ся о високу, як на незаможних, квоту 500 злр. Коли вже цїлком сумнївали ся о можність добути тую суму, знайшли припадково між паперами по помершім кілька сот злр., призначених Глиньским на образованє двох єго сестрінцїв, і ті гроші звернули дирекції музея.

Народне віче в Дрогобичи, котре мало відбути ся дня 28 с. м., заборонило староство дрогобицке. Всюди одна і та сама исторія!

Театр папуг приїхав до Львова і дасть три представленя в днях 1, 3 і 4 жовтня в льокали почтового клюбу [готель Жоржа]. Директором театру єсть п. Томасевич, котрий міг виучити своїх артистів-папуг гімнастики, танцїв, деклямації і т. п.

Дрібні вісти. Обманьство, з черги вже не перше, викрито знов на виставі в Будапештї; показало ся, що богато виставцїв спровадило собі товари заграничні, прибили на них знак  мадярскій і виставили их за чисто мадярскі. — В Бродах убили за-для дївчини тамошні парубки жовнїря Масіяна з Буковини.

Дѣло