◦ ◦ ◦ ◦

Хроніка

lV-й Український з'їзд фізіологів відбувся у Львові з 30 червня по 1 липня. На секціях фізіології, біохімії і фармакології учасники з'їзду вислухали понад 40 наукових доповідей: — результати досліджень учених України з різних проблем біохімічної, фармакологічної і фізіологічної руки. Після закінчення з'їзду учасники оглянули історичні пам'ятники та музеї Львова, відвідали Личаківське кладовище, де похований Іван Франко і вшанували пам'ять великого Каменяра, поклавши вінки на його могилу.

За видатні заслуги в галузі фольклорно-етнографічної науки, в зв'язку з 75-річчям з дня народження і 50-річчям наукової діяльності, уряд нагородив орденом Трудового Червоного Прапора академіка Філарета Михайловича Колессу — директора Львівського етнографічного Музею АН УРСР, дійсного члена Академії Наук. В зв'язку з високою нагородою, на ім'я академіка Колесси надійшли привітальні телеграми від керівних партійних і радянських організацій, Академії Наук УРСР і її президента О. В. Палладіна та від багатьох діячів науки і мистецтва.

Перший випуск вечірнього Університету марксизму—ленінізму відбувся нещодавно у Львові. Дипломи про закінчення одержали 56 випускників.

У Львові відбулися гастролі Станіславського ансамблю пісні і танцю під керівництвом Дмитра Котка. В репертуарі ансамблю сучасні радянські, а також народні гуцульські пісні і танці. Львов'яни тепло зустріли учасників ансамблю.

Новоорганізований Інститут художньої промисловості відкривається цього року у Львові. При інституті створюється чотири факультети: художньо-декоративний, скульптурно-керамічний, архітектурний і текстильний.

Новими експонатами збагатився Львівський державний етнографічний музей. Придбано гуцульську меблю, речі народної плечевої одежі з надбузьких околиць, а для відділу порівняльної етнографії — югославський і черкеський пояси. Ілюстраційний відділ музею поновився акварелями народного типу.

Новий вуз у Львові — Державний інститут фізичної культури почне працювати з 1946–1947 навчального року. На перший курс буде прийнято 150 чоловік.

Львівському державному університету ім. Ів. Франка Рада Міністрів Союзу РСР надала право приймати докторські дисертації. На Україні до цього часу мали право приймати дисертації і присвоювати ступінь «доктора наук» тільки Київський і Харківський Державні університети.

На черговому зібранні літературної студії при Львівській організації СРПУ було обговорене питання віршованого перекладу на прикладі віршів М. Баратошвілі в старих перекладах і в перекладах Б. Пастернака з його останньої збірки. Керівник стадії М. Марченко розповів студійцям про великого поета Ніколоза Баратошвілі і порівняв техніку й майстерність різних перекладів. Один з вечорів студії був присвячений зустрічі молодих авторів із старішим письменником Михайлом Яцковим. Письменник розповів студійцям про початок своєї літературної діяльності під керівництвом Івана Франка та прочитав дві новели «Серп» і «Від'їзд до Америки». На зборах студії було також зачитано й обговорено оповідання молодого автора-початківця т. Головачова «На Кантемирівському напрямі». Оповідання зустрілося з гострою критикою більшості присутніх.

Відкриття пам'ятника доктору медицини Здзіславу Білінському відбулося 5 липня на Личаківському кладовищі у Львові. Здзіслав Білінський — мужній польський патріот, який в часи німецької окупації закликав львівську інтелігенцію боротися з окупантами. З перших же днів визволення Львова він став провадити велику громадську роботу, віддаючи багато енергії для відбудови Медичного інституту. 6-го лютого 1945 року З. Білінський загинув від зрадницької руки підлих наймитів німецьких фашистів.

[Радянський Львів, №7, липень 1946]