◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Про артистку п. Саломею Крушельницку, котра гостить тепер в Кракові, пишуть нам з Кракова: Дирекція львівскої опери запросила сю світову артистку лише на кілька виступів. До тепер виступала п. Крушельницка чотири рази і все з прегарним успіхом. Публика не жалувала нї вінцїв нї оплесків. Виступи землячки стягають до театру всїх, що любують ся в сильнім, дзвінкім голосї артистки. Грою самою і артистичним викінченєм ролї наша землячка стоїть найвисше між тутешними артистками. З виступів в Дальматії годить ся занотувати звістку з часописи Il Dalmata: "Панна Крушельницка, пише та часопись, була идеальною Ельвірою в опері Еrnаnі. Голос горячій, бурхаючій силою, а в техніцї доведений до досконалости. Сама гра знаменита і гармонійна з особою співачки. Співала свій бенефіс і зробила з нього правдивий тріюмф для себе. Оваціям не було кінця, а сцена замінила ся в город з найгарнїйших цвітів. Вечер закінчив ся врученєм брилянтів знаменитій артистцї." — З Кракова виїде артистка разом з сестрою до родичів, а потім до королївскої опери в Мадритї, котра веде тепер переговори з нашою землячкою що до виступів.

З нагоди віча католицкого появили ся в деяких ґазетах вісти, хто має бути наслїдником бл. п. Юл. Пелеша на перемискім престолї епископскім. Сим наслїдником має стати зреформований монах чина св. Василія Вел. о. ґp. Шептицкій, котрого перенесено з добромильского монастиря у львівскій і назначено игуменом. О. Шептицкій єсть сином дїдича з Прильбич, пов. яворівского; єго предки були Русинами і уніятами, а три з них (Варлаам, Атанасій і Лев) засїдали на львівскім престолї епископскім між 1710–1779 р. Молодий ґр. Шептицкій перейшов перед кількома роками на грецкій обряд і вступив в монахи чина св. Василія Вел., щоби в сей спосіб рівнож заняти місце в рускій єрархії церковній. Сего року брав о. Шептицкій вже участь в реколєкціях для львівских Русинів світских. На кождий спосіб цїла ся вість поки що єсть лиш поголоскою, але мабуть розпущеною на се, щоби підготовити загал Русинів на евентуальність довершеного факту.

Довірочну нараду скликав на нинї п. Барвіньскій до готелю Штадмілєра. Предметом наради мають бути політичні справи. Запросини на нараду обмежив п. Барвіньскій на дуже тїсний кружок людей, идучих слїпо за єго приказами. Ся нарада має бути випливом ще тїснїйшої наради, котра відбула ся перед кількома днями в мешканю п. Барвіньского. Взагалї, як видно, п. Барвіньскій любує ся в довірочних нарадах тїснїйших, в котрих можуть брати участь дібрані люде, як се викрило ся з листу до пок. д-ра Дїдошака, відчитаного на сегорічних зборах Народної Ради. Сей спосіб веденя політики, котрий може хиба причиняти ся лиш до ще більшого здеморалізованя Русинів, стрітив ся з острою критикою навіть многих прихильників п. Барвіньского, котрі отверто висказували ся тими словами: "Га, тепер вже справдї плюти в сторону політики Барвіньского!"

Наш театр народний пробуває тепер в Чорткові і дасть там отсі вистави: в суботу д. 11. с. м. "Украдене щастє", драму д-ра Франка; в недїлю 12. с. м. "Вихованець", комедію Янчука; ві второк 14. с. м. "Пташник з Тиролю", оперетку Веста; в четвер 16. с. м. "Війт Заламейскій", драму в 5 актах, перероблену д-ром Франком; в суботу 18. с. м. "Мікадо", оперу комічну Сулівана; в недїлю 19. с. м. "Хата за селом", драму в 5 актах з повісти Крашевского.

Віче в Кіцмани відбуло ся сими днями мимо всяких заходів кількох противників, що різними поганими способами старали ся спершу людей то відрадити то відстрашити, а опісля, коли віче таки зібрало ся, хотїли викликати бучі та розбити єго. Одно і друге им не удало ся. Селян зібрало ся около 300. Посол Смаль Стоцкій говорив про ревізію катастру ґрунтового, а п. Пигуляк про реформу виборчу і про руску ґімназію в Чернівцях. У всїх тих справах промавляли також і селяне та дякували послам за науку і добрі ради.

Еміграція до Парагваю. Gazeta handlowo-geograficzna доносить, що правительство параґвайске зачало рільничу кольонізацію і привозить на власний рахунок переселенцїв з Ґенуї. Италійскі аґенти кинули вже свої сїти на Галичину і поміж нашими селянами кружать письма знаного аґента Ґерґолєта, що манять і заохочують до еміґрації до Параґваю. Таким способом може дуже легко стати ся, що параґвайска горячка в короткім часї прибере розміри епідемії, а в виду сего було би дуже пожадане, щоби власти завчасу запорядили відповідні средства охоронні.

Панорама Гольготи. В середу 8 н. ст. липня відкрито на короткій час на площи повиставовій панораму Гольготи, призначену для Варшави. Цїни вступу установлено слїдуючі: білєт в звичайні днї 50 кр., а в недїлї і свята рано до години 12-ої 25 кр. Щоби улекшити звиджуванє панорами, заведено родинні книжочки з 10 білєтами по 3 кр., котрі можна купувати при касї. Але що і та полекша не була би ще достаточна для як найширших кругів публики, то заряд видає книжочки 50 білєтові по 7.50 зр., котрі можуть служити школам, товариствам добродїйним, корпораціям і т. п. за попередним письменним зголошенєм до заряду, на руки п. Ф. Ґарчиньского ул. Ягайлоньска ч. 3, щоби можна було означити день і годину таких ґреміяльних звиджувань панорами.

Дѣло