З Жидачівщини.
Ц. к. окружна рада шкільна в Жидачеві рескриптом своїм з дня 9 листопада 1895 Ч. 2584. повідомила раду шкільну місцеву в Цуцилівцях, Пчанах і Волици гнїздичівскій, що "rozwiązuję dotychczasową Radę szkolną miejscową i zarządzam równocześnie nowe wybory do tejże. — .... do związku tamtejszej Rady szkolnej miejscowej należeć bedzie szkoła w Pczanach, Cucułowcach i Wolicy hnizdyczowskiej". На жаль тоє "zarządzam równocześnie" тревало до 23 лютого 1896, а взглядно до 14 цвітня 1896, бо аж під першою датою видала ц. к. окружна рада шкільна в Жидачеві з підписом старости Галецкого рескрипт до ч. 537, котрим зарядити зволила то "równoczesne zarządzenie nowych wyborów" — приславши єго на руки бувшого предсїдателя дотеперішних рад шкільних місцевих о. Авдиковского.
О. Авдиковскій, отримавши припорученє перепровадити вибори предсїдателя і єго заступника до нової збірної ради шкільної на три громади, запросив до того акту до Цуциловець всїх членів тої місцевої ради шкільної, поданих єму оружною радою шкільною. Всїх членів було 12, з котрих на тім засїданю в дни 14 цвітня 1896 явило ся 11, отже один не явив ся. Коли зачало ся засїданє, о. Авдиковскій, яко перепроваджуючій вибори, заявив з гори, що він буде на кінци голосувати і що на того дасть свій голос, на кого більшість упаде. Розпочало ся голосованє: 1) о. Давид Нїмец, лат. священик, віддав свій голос на Стефана Яноту Бзовского "rządc-y"; 2) Кост. Нєментовскій, учитель, рівнож на того самого; 3) Юліян Корнецкій на о. Филимона Авдиковского; 4) Николай Богонос, 5) Сень Біган, 6) Томко Дробушир, 7) Федь Матвіїв і 8) Николай Гапатин — всї на о. Авдиковского; 9) Стефан Янота Бзовскій (rządca) на Юліяна Корнецкого; 10) Іосиф Яржимовскій, делєґат ради повітової, на Стефана Яноту Бзовского; 11) о. Филимон Авдиковскій, так як з гори заповідав, за більшостію, отже на себе самого, — а 12) Іоан Шейб, репрезентант двору з Волицї гнїздичівскої, не явив ся. З голосованя випало, що на 11 голосуючих віддано 7 голосів на о. Авдиковского, 3 голоси на rządc-y п. Стефана Бзовского, а 1 голос на селянина Юліяна Корнецкого — проте був вибраний о. Авдиковскій. Акт вибору і протокол засїданя підписали всї присутні члени, а проводившій при тім виборі о. Авдиковскій зробив з них відписи і переслав до відомости окружної ради шкільн. в Жидачеві в датою 15 цвітня 1896. ч. 44.
Аж в перших днях червня зволила ц. к. рада окружна вислати до всїх зверхностей громадских тих трех громад слїдуючій рескрипт з датою 5. червня 1896 ч. 1227: "Przedłożonego tu tamtejszem sprawozdaniem z dnia 15. kwietnia 1896. 1. 44. wyboru ks. Filemona Audykowskiego, proboszcza obrządku gr. kat. w Cucułowcach, na przewodniczącego Rady szkolnej miejscowej w Cucułowcach, do której należą szkoły w Cucułowcach, Pczanach i Wolicy hnizdyczowskiej, postanowiła c. k. Rada szkolna okręgowa uchwałą swą z dnia 5 czerwca 1896. na podstawie rozporządzenia tutejszego z dnia 26. października 1895. I. 2184., którem złożono (за що?]) ks. Filemona Audykowskiego z urzędu przewodniczącego byłej Rady szkolnej miejscowej w Pczanach, a zatwierdzonego reskryptem Wysokiej c. k. Rady szkolnej krajowej z dnia 3. marca 1896. 1. 1311. w myśl §.19. ustawy z dnia 23. maja 1895. (Dz. u. i rozp. kr. Nr.58), nie przyjąć, wskutek czego zarządza się równocześnie ponowny wybór innego przewodni, сzącego Rady szkolnej miejscowej w Cucułowcaсh, który to wybór przeprowadzi (siс!) przełożony obszaru dworskiego w Cucułowcach p. Stefan Janota Bzowski i przedłoży tu wynik najpóźniej do 20. czerwca 1896. Zwierzchności gminnej w Cucułowcach, Pczanach i Wolicy hnizdyczowskiej do wiadomości w myśl §.11. ustawy z dnia 23. maja 1895. Dz. u. i rozp. kraj. Nr. 58.) Z c. k. Rady szkolnej okręgowej Żydaczów dnia 5. czerwca 1895. Przewodniczący c. k. Starosta." — На підставі того рескрипту завідомив уже не о. Авдиковскій але rządca п. Бзовскій всїх 12 членів місцевої ради шкільної, що 19. червня 1896. відбудуть ся нові вибори. I справдї того дня відбули ся вибори котрих хід буде цїкавий для зилюстрованя жидачівских відносин. На разї замовчимо о всїх передвиборчих заходах учителїв, яко найблизше интересованих, і прочих осіб, котрим залежить при всякій такій нагодї воду мутити.
Настав день 19 червня 1896. Зібрали ся запрошені члени всї крім п. Іосифа Яржимовского з незнаної причини і о. Авдиковского, котрий не хотїв уже поваги своєї свяченичої надавати за предмет низьких играшок, "zachcianek" пана Галецкого і єго поплечників учителїв, лишаючи всїм зібраним свобідну волю при виборі нового предсїдателя. Коли п. Бзовскій отворив засїданє забрав першій голос знаний учитель Конст. Нєментовскій, о котрого подвигах на "polu oświaty" низше дещо наведемо. — Сей пан учитель втяв шумну філіпіку, будуючу морально "biednych chłopków", нa темат, що зібрали ся, аби на ново вибір иншого презеса перепровадити, бо о. Авдиковскій не може бути презесом, хоч уже раз вибраний, бо п. староста не хоче єгo мати презесом (siс!). Щоби заарґументуватп свої шумні фрази урядовим документом, прочитав рескрипт висше наведений, котрим першого вибору о. Авдиковского не приняла ц. к. рада окружна. Всїх лиця зачервонїли ся з радости, що уже стало ся по мисли автора сего славного рескрипту і що предсїдателем стане той, кого з гори назначено. Тимчасом се не довго тревало, бо забрав голос п. Іоан Шейб, управитель дібр з Гнїздичева, котрий при перших виборах не був присутний і сказав: Добре, що о. Авдиковского не потверджено предсїдателем, але не сказано, з якої причини сей вибір не потверджено? На се питанє забрав голос знов місцевий учитель Нєментовскій, щоби відповісти п. Шейбови і сказав "Na ks. AudyKowskiego nie wolno głosować, bo jest rozporządzenie takie tutaj — a dlaczego? to ja bym powiedział w cztery (!) oczy ale nie przy wszystkich". Коли така відповідь не вдоволила п. Шейба, а навіть він сказав на се: "owszem przy wszystkich — przecież to nie jest nic kradzionego" — замкнув гyбy герой дня і замовчав. Пpиcyтні селяне, прислухуючись тій бесїдї, стали кмітувати своє на свій лад. Коли розпочало ся голосованє, віддали тепер присутні свої голоси так: 1) священик лат. обряду на rządc-y Бзовского, 2) о. Авдиковскій не присутний, 3) Іоан Шейб на Бзовского, 4) Конст. Нєментовскій учитель на Бзовского, 5) Бзовскій на себе самого, 6) Юліян Корнецкій селянин господар лат. обряду, сказав: "ja со raz plunął, lizać nie będę, ja głosuję na księdza Audykowskiego". На се впадає з гнївом Нєментовскій з бесїдою і повідає не опираючи ся уже на жаднім "rozporządzeniu", що на "ks. Audykowskiego głosować nie wolno, bo jest nieobecny". Однак дістає знов досадне поясненє від п. Шейба, що і на неприсутного можна голосувати. За тим селянином пійшли так само всї прочі і ще 5 голосів впало на о. Авдиковского. Результат голосованя був, що о. Авдиковскій не присутний одержав 6 голосів, a rządca Бзовскій 4 голоси на 10 присутних членів. — Відпоручник ради повітової сим разом не явив ся.
Тепер поле до дїланя для п. Галецкого против о. Авдиковского, котрого він особлившими взглядами в нашім повітї відзначає при помочи учителїв спроваджених нарочно на се, аби дали ся "в знаки" о. Авдиковскому. Як п. Галецкій від якогось часу дуже занеміг на розмягченє серця в любови до учителїв народних, правда из всїх на се доказів найшло би ся много — і ми не хочемо нинї повтаряти всїх єго опікунчих заряджень. Але наведемо, як ті панове учителї під заслоною так сильною як старостиньска, позваляють собі з титулу того, що уміють обходити именини старостиньскі, накинулись на почутє релігійне цїлого народу руского.
До Цуциловець надано торік по виборах учителя п. Niementowsk-oгo de Pobóg. Дня 3 червня с. р. в середу перед самим святом Євхаристії (Божим Тілом) сказав сей учитель в школї до дїтей: "Polaсy jutro zejdziecie się rano, gdy ja zadzwonię i pojedzie cie ze mną do kościoła do Żydaczowa furami, które da nаm pan rządca; tam będziemy na sumie, na pięknej processyi i na obiedzie u księdza dobrodzieja naszego polskiego — a wy Rusyny pijdete swyni pasty." Розуміє ся, що ті слова були звернені против о. Авдиковского, бо він того дня ходив з процесією, на котрій що року дїти були присутні. Можна надїяти ся, що сей подвиг учителя найде признанє у єго покровителя п. Галецкого. Тож не дивно, що сей учитель так мужно крушив копії при виборі предсїдателя місцевої ради шкільної, бо реляції п. старости стануть субстратом для висших властей шкільних, котрі не загикнувши ся, кажуть, що: nauczyciele nic nie winni, ale tylko ksiądz, który z każdym nauczycielem w niezgodzie żyje. Оттак Всч. Отцї духовні маєте доказ, як перестерігають ся у нас тії приписи, дотично практик реліґійних, котрі недавно ц. к. краєва рада шкільна порозсилала до всїх урядів приходских в Галичинї, — а в котрих виразно стоїть: "W szkołach, zwiedzanych przez dzieci obu obrządków, będzie obowiązkiem nauczyciela calem swojem zachowaniem się okazywać należyte poważanie dla obu obrządków, i to poszanowanie zaszczepiać w sercach młodzieży". Найлїпшим коментарем до того розпорядженя суть слова учителя народного, A wy Rusyny pijdete swyni pasty.
На закінченє мусимо зазначати й се, що побіда о. Авдиковского, яку він віднїс при виборах до місцевої ради шкільної, мабуть лиш мнима і хвилева. Староста не так легко уступить в своїй борбі, веденій систематично з всякою хитростію. Не удасть ся на поли шкільництва, то можна заатакувати з другого боку, н. пр. з религійно-душпастирского. Чи то так тяжко винайти кількох громадян, котрі би зголосили до власти політичної свій перехід на обряд латиньскій? Того рода людий у нас чим раз більше множить ся при системі деморалізації, яку ведуть наші покровителї. Тогдї можна втягнути в акцію і консисторію, котра гне ся мов від вітру тростина, та підтяти крила немилому собі душпастиреви. А коли так зі всїх сторін напре ся, то треба хиба чоловіка з великою енерґією і силою характеру, щоби не упав в тій борбі, веденій нерівними силами.
Дѣло
30.06.1896