До Риму виїздить Є. Ем. кардинал Сембратович по кардинальскій капелюх вже на другій тиждень. [Явний консистор відбуде ся як відомо, 27-ого с. м.] — Рівночасно виїздить до Риму депутація під проводом пралата о. Білецкого з подякою св. отцеви за удїленє львівскому митрополитови кардинальского достоїньства. Депутація ся не буде многолюдна, хоч мають увійти до неї побіч духовних осіб також деякі світскі. На авдієнції у папи зложить депутація адресу из значним числом аркушів з підписами, оправлену в робітни п. М. Спожарского в роскішну теку.
Огнї. В Петрові коло Незвиск вибух з невідомої причини в недїлю Зелених свят коло 1-ої години з полудня огонь з хати господаря Петра Панкуша. При вітрі і посусї та при густім забудованю швидко займав ся і горів один будинок за другим і до години стояло вже кількадесять будинків в огни. В кількох годинах згоріло 50 хат і 80 будинків господарских, разом 130 будинків, а межи ними і приходство згоріло цїлковито з будинками і зі всїм, що там було. Шкоду обчислено на 50.000 зр. Тілько приходство було обезпечене в "Днїстрі" на 1200 зр. і оден заможнїйшій господар Андрій Пахолюк на 1252 зр. В місци завязав ся комітет ратунковий, котрий і взиває всїх добросердних людей, щоби присилали на єго руки датки на погорілцїв, бо 200 душ лишило ся в найбільшій нуждї під голим небом. Датки пересилати на руки о. Теоф. Даниловича, пароха і предсїдателя комітету в Петрові, почта Незвиска.
Хитрий школяр. Перед кількома днями пропав львівскій артистцї Беднаржевскій золотий годинник. Повідомлено о тім поліцію, але се не здалось на нїщо. Аж одного дня дістає артистка лист з Дрогобича, що годинник має автор листу, але тілько тогдї єго віддасть, коли она пішле свою фотоґрафію на подану адресу. Автор листу запевняв, що він не є фаховим злодїєм, а тілько случайно годинник попав ся в єго руки та що держить єго у себе лиш для того, бо — дуже горячо любить артистку. Артистка повідомила о сїм поліцію, а сама на подану адресу вислала картон, але — без фотоґрафії. Но невідомий любитель артистки здаєть ся прочував якесь лихо в своїм серци, бо на почту післав свого товариша. Той пійшов нїчого не здогадуючись. Але як лише запитав о лист, єго зараз таки арештували. Автор листу ждав довго на свого товариша, а коли довідав ся, що з ним склало ся, признав ся батькови до всего. Він бачив артистку на сценї і влюбив cя в ню по самі уха, а що був ще ґімназіястом і не міг з сего висповідати ся свому идеалови та просити єї о фотоґрафію, то в сей спосіб хотїв єї роздобути. Студента увільнено, але годинник артистки здаєть ся в кишени таки справдїшного злодїя.
З ради міста Львова. На позавчерашнім засїданю ради під проводом презідента Мохнацкого, ухвалено поки-що відложити вибрукованє цїлої улицї Пекарскої кістками деревяними, а тілько вибруковати сего року таку часть, на скілько стане матеріялу позіставленого з вибрукованя улицї Краківскої. Тимчасом громада буде старатись, чи не можна би де в краю дістати деревяних кісток. — Закладови св. Казимира в Парижи признано на 5 лїт субвенцію по 100 зр. річно. — В слїдуючім тиждни відбуде ся остатне пращальне засїданє старої ради, а по нїм перше засїданє ново вибраної ради; на тім засїданю вибере рада тілько комісію веріфікаційну.
Банда розбійників — як доносять з Царгорода — зловила в неволю дві панї, як їхали на купелї в Ялові. За одну з них, Француску, зажадали розбійники 15.000, а за другу, сестріницю сербского драґомана, 10.000 фунтів штерлінґів викупу. Француска, що перед тим була занята на дворі султаньскім, написала лист до султана, а він постановив зложити вимаганий викуп. Сербскій драґоман відїхав уже в товаристві султаньского адютанта з грішми на викуп полонених розбійниками.
Дрібні вісти. Є. В. цїсар удїлив з своїх фондів погорільцям громади Рудника в повітї ниськім 1000 зр. запомоги. — Презідент висшого суду краєвого д-р Тхоржницкій повернув з візитації судів до Львова і обняв урядованє. — Устава ухваленя соймом галицким що до зміни постанови з 17 мая 1874 р. о поборі мита від осіб на дорозї Коростенко Щавниця одержала цїсарску санкцію. — Аванс сегорічний на зелїзницях державних наступить доперва 1 серпня. — Увязненого перед кількома тижднями в Тернополи, під закидом обиди маєстату, народного учителя Барца узнано хорим на умі. — Словар мови злодїйскої, зібрав і видав Антін Курка, управитель ц. к. арештів поліційних у Львові.
Дѣло
13.06.1896