◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Д-ра Олександра Колессу, дотеперішного приватного доцента руского язика і літератури в університетї львівскім, именувало міністерство просвіти на основі предложеня видїлу фільософічного заступником професора [т. зв. суплєнтом] згаданих предметів на львівскім університетї, аж до часу дефінітивного обсадженя сеї катедри опорожненої через смерть бл. п. проф. Омеляна Огоновского.

Нова читальня "Просвіти" отворила ся торжественно дня 7 н. ст. червня с. р. в Попелях коло Борислава в повітї дрогобицкім. Головою читальнї вибрано місцевого пароха о. Николая Ясеницкого.

Членами комісії екзамінаційної для теоретичних испитів державних віддїлу судового у Львові именував міністер просвіти: Адольфа Підляшецкого, ц. к. радника висшого суду краєвого, Корнила Антона Зубрицкого, ц. к. радника суду краєвого і д-ра Александра Долиньского, приватного доцента в університетї львівскім.

Екзекутор податковий перед судом. Розправа карна перед судом тернопільским против екзекутора Ивана Савицкого закінчила ся тим, що засуджено єго на 1½ року вязницї. Засуджений приняв вирок.

Зі 3борова пишуть нам: Перед трибуналом судьїв присяглих в Золочеві відбула ся недавно розправа против податкового екзекутора зі Зборова Т. Пруґаревича обжалованого о спроневіренє 305 зр. зібраного податку. З тої суми подарували пошкодовані Пруґаревичеви 203 зр. а 102 має звернути, отже трибунал на підставі того по переслуханю свідків увільнив обжалованого.

В справі католицкого віча у Львові звіщають, що термін нарад віча вже постановлений. Комітет хотїв конечно, щоби у вічу взяв участь Є. Ем. кардинал Сембратович, а позаяк він в другій половинї сего місяця виїздить до Риму на явний консистор, де має бути єму вручений капелюх кардинальскій, длятого треба було визначений первістно термін віча пересунути о кілька днїв. Після остаточного порішеня віче відбуде ся в днях 7, 8 і 9 липня. На той термін згодив ся вже кардинал Самбратович. Комітет вічевий заходить ся, щоби на се віче приїхав до Львова і нунцій Аліярді, котрий також мусить бути на консисториї в Римі, де буде відзначений пурпурою кардинальскою. Наради вічеві розпічнуть ся 7-ого липня вечером, а закінчать ся третього дня по полудни.

Редактор анархістичної ґазети перед судом. Мориц Д. Єґер, заки ще став редактором, був собі звичайним перогризом в одній львівскій конторі виміни грошей, але мабуть се єму наскучило ся, бо одного дня з квотою 800 зр. "вибрав ся" до Америки. Але доля Єґера не була така, як многих инших, бо з Гамбурґа завернули єго і засудили на пів року вязницї. Сей епізод змерзив Єґерови конторске званє і він перекинув ся на поле політичне. Зачав від партії соціял-демократичної, в котрій хотїв відограти ролю проводиря. Однак партія не приняла єго між себе, а тогдї Єґер задумав заснувати жидівске товариство независимих соціялістів. Коли й се не повело ся, зачав Єґер видавати анархістичну ґазету у Львові "Trybun ludowy" на червонім папери для зазначеня морду і пожежі. В однім числї Trybun-a понаписував Єґер стілько дурниць, що прокураторія обжалувала єго о ширенє погорди для реліґії і т. п. злочини. Розправа була тайна. Присяжні узнали Єґера винним а трибунал засудив єго на шість місяцїв тяжкої вязницї.

Дрібні вісти. Є. В. Цїсар дарував погорільцям громади Городиславичі повіта бобрецкого з своїх фондів 300 зр., а громадї Дережичі в дрогобицкім повітї 100 зр. запомоги на сплату довгу затягненого на будову церкви. — Маршалок краєвий ґр. Станислав Бадені повернув нинї з Мєльца до Львова. — Міністер рільництва ґр. Лєдебур буде переїзджати завтра 12-ого с. м. через Краків, задержить ся там пару годин, а потім поїде до Ниська на вінчанє свого сина Адольфа, підкоморого і поручника 1. полку уланів, з ґр. Марією Рессеґіє. — Ректором університету краківского вибраний на рік шкільний 1896/7 д-р Щасний Крайц, професор мінеральоґії.

Дѣло