Вибори до рад повітових.

Сего року, і то небавом, бо мабуть при кінци червня, будуть розписані вибори до рад повітових в многих повітах. Справа тих виборів набрала сим разом більшої ваги і значіня, бо зложили ся на се деякі обставини, про котрі згадаємо низше, а й праса краєва заговорила о виборах живійше, анїж се було доси в звичаю.

Институція рад повітових може святкувати вже трицять-лїтний ювілей свого истнованя. Період часу, як бачимо, досить значний, щоби видати суд о якійсь институції. Суд сей не випав би, на жаль, в хосен институції, бо, після опінії загалу интересованих, наші ради повітові суть балястом вложеним на плечі широких верств населеня. Ся гадка проявила ся виразно в петиціях, вношених до сойму громадами головно з всхідної части краю, в котрих домагано ся просто — скасованя рад повітових. На кождий спосіб така проява не може зачисляти ся в plus-и автономічної институції.

Причину лиха треба глядати таки в самій институції. Заступництво интересів, примінене з всякою безвзглядностію у всїх ординаціях виборчих до наших тїл репрезентаційних, єсть переведене в ординації виборчій до рад повітових з ще більшим знехтованєм прав широких верств селяньства та віддає их в руки упривілейованих кляс. Презесами рад повітових і их заступниками у нас, з дуже малими виїмками, представителї більшої посїлости, особи bene nati et possesionati. Видїли повітові суть у нас радше комітетами передвиборчими як урядами автономічними. На бюрократію, на котру посипались громи при очищуваню нашого краю від напливового ґерманізаційного елєменту урядничого в урядах державних, не можуть нарікати наші уряди автономічні, бо szlachcic в повітовім видїлї рівний szlachcicowi в краєвім видїлї або в соймі, тож і не потребує бюрократично полагоджувати справи. Дійшло до того, що видїл краєвий грозить опублікованєм тих видїлів повітових, котрі не дадуть відповіди на обіжники або розпорядженя видїлу краєвого. Але ся байдужність і непорадність видїлів повітових не у всїх справах; бо най но ино сойм зажадає их опінії в справі заснованя рускої ґімназії в дотичнім повітї, то сейчас виготовляє ся меморіяли, або най но розпишуть ся які вибори, то аж мило поглянути на трудолюбність урядників видїлу повітового. Тогдї такій урядник интересує ся навіть фінансовими справами поодиноких селян, даючи свою апробату до затягненя позичок в повітових касах. Одним словом — наші видїли повітові вміють стати на pieczy sprawy narodowej.

Исторія трицять-лїтного истнованя наших рад повітових богата всїлякими епізодами. Ми мали вже ради повітові, що кілька каденцій урядували (турчаньска), — ми бачили, як старости брали в свою опіку вибори до рад повітових, щоби очистити их від wrogich żywiołów і не допустити до них нїодного интеліґентного чоловіка, — ми взагалї аж надто добре знаємо господарку польских бецирків, читаючи описи засїдань рад повітових того рода, як недавно з Калущини. Чи супротив того можна дорікати простолюдинови, котрий жертвуючи принцип автономічний, жадає просто скасованя рад повітових, або котрий еміґруючи до Бразилії потїшає ся в своїм горю одною розрадою, що там за морем не буде нї польских бецирків нї екзекутора податкового? Не можна тої сумної прояви брати за зле, хиба лиш в почутю вини змагати до направи. А що на се не заносить ся, можна на певно заключати.

Не заносить ся на се длятого, що недавно на зїздї членів соймового клюбу аґрарного видано поклик до всїх "добре мислячих obywatel-ів", щоби всїми силами старали ся війти до рад повітових і там трудили ся для добра люду. Сей поклик буде окликом боєвим при надходячих виборах до рад повітових і немов инструкцією для практичного приміненя ординації виборчої. До рад повітових мають війти в скріпленім числї властителї більшої посїлости і противдїлати там сему рухови людовому, якій зазначує ся чим раз ширшими кругами.

До сеї мобілізації мабуть причинила ся безперечно також і робота людового сторонництва в західній Галичинї. Проводирі сторонництва звернули свою увагу на склад рад повітових і накликують мазурских селян, щоби не випустили з рук нїодного мандату, якій им признає скупа ординація виборча. Мандат з курії сїльскої не повинен дістати ся в нїчиї инші руки, як лиш селянина-ludowca. Аґітація розведена широко, бо позавязувано комітети, як на цїлий повіт так і на кілька громад. Зреформовані ради повітові мали би відтак з одної сторони припильнувати добра повітового, а з другої розглянути ся близше в дотеперішній господарцї повітовій.

На скілько в західній Галичинї борба при виборах до рад повітових буде мати лиш виключно характер клясовий, селян против "обшарників" — так знов у всхідній Галичинї мусить увзгляднити ся також сторону національну. Населенє руске повинно бути заступлене в радах повітових відповідно свому чисельному значіню, а з того виходить, що членами рад повітових в курії сїльскій повинні вийти самі Русини. Розуміє ся, що успіх такої акцій зависить від орґанізації, котра повинна бути поведена енерґічно і з напруженєм всеї сили.

По виборах до рад повітових наступлять небавом вибори до ради державної, тож всяка орґанізація вже під теперішну пору може причинити ся до успіхів на пізнїйше. Підносимо ту справу длятого, бо у нас що правда, приступає ся нераз до акції аж в послїдній хвили без відповідного підготовленя. Ми думаємо, що наші повітові товариства політичні, а де их нема то кружок щирих патріотів, не залишать сим разом зорґанізувати ся. Всяка акція виборча то школа самосвідомости політичної і національної.

Борба буде завзята і острійша, як коли небудь, бо ті, котрі бачать, що вихоплює ся им з рук самовладність, не будуть перебирати в средствах, щоби удержати ся при власти. Не даром Gazeta Narodowa пригадує обшарникам, що мають побороти тяжкого ворога — przewrotne żywioły. А на сі елєменти зложили ся після Gazet-и: москвофіли, принципіяльні гайдамаки рускі, атеїсти, радикали, соціялісти як польскі так і рускі — одним словом всї ті, котрі кажуть: віддайте селянинови що селянина, — єго права. Для оборони ладу суспільного мають станути властителї більшої посїлости, а то лиш длятого, що селянин витягнув руку по свої права.

Дѣло