◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Пригадуємо, що загальні збори Наукового товариства имени Шевченка відбудуть ся завтра 4-ого червня о годинї 3-ій по полудни в комнатах "Рускої Бесїди" [Ринок ч. 10].

При вчерашних тїснїйших виборах до ради міста Львова вийшли побідоносно оба кандидати-христіяне будівничій Ив. Крах [2352 гол.] і лїкар д-р Іосиф Ґостиньскій [1466 гол.], а перепали оба кандидати жиди властитель млина Том [94 гол.] і старовірець-рабін Шмелькес [1400 гол.] Позаяк голосувало всїх виборцїв 2874, а абсолютна більшість виносила 1438 голосів, то д-р Ґостиньскій побідив а взглядно рабін Шмелькес перепав зовсїм невеличкою різницею голосів. А перепав Шмелькес лиш длятого, що интеліґенція жидівска відтягнула ся від голосованя, не хотячи голосувати на рабіна халатовцїв.

Д-р Євгеній Вінява Зубрицкій, радник прокураторії скарбу у Львові, перед місяцем именований радником суду в Кракові, став тепер именований старшим радником скарбовим і прокуратором скарбу в Чернівцях. Д-р Зубрицкій [Русин] єсть одним з найспосібнїйших урядників прокураторії Скарбу і будучи у Львові тїшив ся загальною симпатією.

В cпpaві заваленого моста зелїзничого в Жолнівцї коло Потуторів в Бережанщинї виделєґувало міністерство комісію під проводом радника Иглятовского, щоби розслїдила, з якої причини завалив ся той тілько-що збудований камінний склеплений міст [віядукт]. Комісія, розслїдивши справу на місци, орекла, що причиною був мягкій грунт, котрий і усунув ся. Міст має бути відбудований уже до двох місяцїв на напір властій війскових, бо им залежить на тім, аби зелїзничій шлях Галич-Тернопіль був скоро викінчений.

Тютюн в Галичинї. З Відня приїхав до Львова ґенеральний директор тютюнового монополю і оглядав галицкі фабрики тютюну і циґар. Минувшого тиждня відбула ся в господарскім товаристві нарада над піднесенєм управи тютюну в Галичинї. На нарадї зазначено, що коли давнїйше Галичина управляла тютюнового листя за 2½ міліона зр., то тепер управляє всего лиш за 900.000 зр. Головна причина сему велика конкуренція Угорщини, котра видає тютюнового листя на більше як 5 міліонів зр. Тепер веде ся управа тютюну лише в 12 повітах всхідної Галичини на обшарі 3.300 гектарів; тютюн садять майже виключно селяне: именно 34.000 господарів. На нарадї рішено домагати ся, щоби вільно було садити тютюн також в инших повітах, або що найменше аби в дотеперішних 12 повітах міг кождий садити тютюн. Директор монополю обіцяв заняти ся сею справою і по змозї увзгляднити жаданя.

Зреформована ґімназія. В Нїмеччинї засновано кілька т. зв. зреформованих ґімназій (Reformgymnasium), котрими задумують Нїмцї заступити теперішний подїл шкіл на видїлові, ґімназіяльні і реальні і витворити тип дїйстної "школи середної". В тих зреформованих ґімназіях курс науки девятилїтний. Дїти принимають ся по скінченю 9 року житя. В низших трех клясах нема науки латиньскої мови, а натомість прикладає ся більшу вагу на науку рідної мови, ґеоґрафії, математики і наук природних. В другій клясі зачиває ся наука францускої мови, бо, після гадки педаґоґів, о много лекше приходить вивчити ся 10–12 лїтним дїтям граматики француского язика як латини. Загальне правило педаґогії в тих ґімназіях — поступати від дїйстних (наглядних) річей до абстрактних, від легкого до трудного. Перші три кляси суть немов першим етапом науки, бо з переходом до 4-тої кляси мають родичі порішити квестію загальну, чи их син має кінчити цїлу "середну школу" чи нї. Квестія, чи з сина має стати "клясик" чи "реаліст", ще не рішає ся. В 4 і 5 клясї зачинає ся наука вже й латиньскої мови, але лиш в такім обємі, в якім подає ся она в нїмецких ґімназіях реальних. Вкінци в 6-тій клясї клясики і реалісти розходять ся; одні ходять на клясичний віддїл, де учать ся вже й по грецки, а другі на реальний, де вчать ся по француски і анґлійски. Квестію, на котрий віддїл перейти, рішають родичі і студенти разом, що приходить тим легше, бо 14–15 лїтний хлопець вже й сам може виробити собі суд, які науки має вибрати.

Дрібні вісти. Цїсар затвердив вибір Бронислава Осуховского на маршалка а почтмайстра Северина Брисевича на заступника маршалка ради повітової в Турцї. — Старшій стражник скарбовий Август Шльоссер, котрого дня 19 мая жандарм Деркач в спорі ранив у груди, помер 24 мая в Радлові. — Презідент міністрів ґр. Бадені приїде до Буська на відпочинок по скінченю сесії спільних делєґацій; родина презідента міністрів прибуде з Відня до Буська скорше, бо вже 12 н. ст. червня. — В Теребовли 23-лїтний практикант податковий Вінк. Хшонщевскій, хорий від тиждня на запаленє легких, вискочив у горячцї 29 мая о 4 годинї рано вікном з свого мешканя близько ріки Гнїзни, підбіг до берега, скинув з себе білє, скочив у воду і сейчас погиб.

Дѣло