Кс. Стояловскій, як відомо нашим читателям, дістав був в половинї жовтня минулого року від папского нунція з Відня аріеп. Аліярдіого письмо, в котрім нунцій під загрозою суспензії приказував єму, щоби по виходї з вязницї [бо кс. Стояловскій тогдї відсиджував одну з кар своїх] виїхав до вісьмох днїв до дієцезії антіварскої, до котрої перед кількома лїтами єго приняв тамошний католицкій владика. "Однак кс. Стояловскій — пише Czas — не тілько не послухав того нунцієвого припорученя виданого в имени папи, але ще й написав у відповідь нунцієви зухвалий лист і не перестав дальше вести свою шкідну аґітацію, а також відправляв безправно і по святотатски по приватних мешканях жертву св. литургії, не зважаючи на суспензу, якою у всїх дієцезіях галицких був і єсть обложений. Коли ж речинець до виїзду давно минув, тепер стрічає єго кара заповіджена властію церковною. З компетентної сторони одержуємо автентичний відпис нового письма, яке видав в тій справі на основі спеціяльної повновласти від св. столицї нунцій Аліярді. Після засягнених нами — кінчить Czas — автентичних информацій кс. Стояловскому в наслїдок ceгo poзпoрядженя не вільно від тепер сповняти нїяких чинностій єрейских на нїякім місци кулї земної і під нїяким позором, отже не лиш не може удїляти св. Тайн, але і не вільно єму відправляти св. литургії анї в костелї анї тим паче в домах приватних." Письмо нунція до кс. Стояловского звучить дословно ось-як:
"Ми Антоній Аліярді з Божої ласки в Столицї Ап. Архієпископ Кесарейскій і пр.
Коли Ми декретом з дня 8 жовтня минулого року під ч. 2268 Всч. кс. Ст. Стояловскому, котрий особливо в Галичинї осмілює ся мутити спокій публичний і підривати карність церковну, упімнули, щоби під обовязком строгого послуху опустив до вісьмох днїв державу австро-угорску і удав ся до своєї діецезії антіварскої, до котрої належить, згаданий священик дав Нам листом знати, що упімнень Наших не послухає, і доси дїйстно перебуває в Галичинї і будь-то промовами, будь-то ґазетками не перестає підбурювати люду против поваги достойних Епископів. Длятого то, по упливі назначеного часу, силою особливої власти і уповажненя удїленого Нам від св. Столицї і в имени св. Столицї суспендуємо Всч. кс. Стан. Стояловского від сповнюваня всяких чинностій випливаючих чи-то з титулу посвящень єрейских, чи з юрисдикції, а також хочемо і наказуємо, щоби єго всї за суспендованого уважали.
Дано у Відни дня 16 мая 1896.
Антоній Архіепископ Кесарійскій".
Кс. Стояловскій перебував сими днями в Кракові, тож ужито сеї нагоди, щоби єму там повисше письмо нунція доручити. Однак він не хотїв письма приняти. Тогдї при двох свідках списано протокол, що кс. Стояловскій письма не принимає, а такій протокол має після канонічного права такі самі наслїдки, як коли-б адресат письмо приняв.
Як на сю справу глядить кс. Стояловскій, не знати; але судячи по всему він буде своє робити дальше. Впрочім він тепер занятий дуже аґітацією серед мазурского люду і пакостить т. зв. "людовцям", під котрих командою стоїть мазурскій соймовий клюб селяньскій. Кс. Стояловскій рад би надати мазурскому рухови селяньскому характер христіяньско соціяльний, а "людовцї" [соціяльні демократи] проти того борють ся всїми силами. На скликувані "людовцями" збори являє ся кс. Стояловскій, виголошує свої засади а критикує "людовцїв"; з того настає борба і були випадки, що збори розбивали ся. "Людовцї" розвели против кс. Стояловского завзяту аґітацію в прасї — закидують єму навіть москвофільство... Зі всїх боків має лиш ворогів, а енерґії не тратить...
Дѣло
02.06.1896