◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

З Товмача пишуть нам: Аби сотворити живий центр для просвітно-економічної роботи в тутешнім повітї, рішили ми приступити до основаня філії товариства "Просвіти" в Товмачи. І так дня 3 н. ст. червня т. є. в слїдуючу середу о 8-ій годинї рано відправить ся богослуженє в тамошній церкви, а о 9-ій розпічнуть ся в сали касиновій перші загальні збори; того-ж товариства з слїдуючим порядком денним: 1) відкритє зборів одним з оснувателїв; 2) вибір презідії на час зборів; 3) слово делєґата центрального видїлу; 4) поясненє проґрами дїяльности товариства на підставі статута; 5) обговоренє проґрами; 6) впис членів; 7) вибір видїлу; 8) виклад з господарства; 9) внесеня членів; 10) замкненє зборів нововибраним головою. — Всїх, кому не байдужна доля вашого народу, в кім тлїє искра почутя народного достоїньства, просимо сердечно, щоби зволили прибути на ті збори. Розбудити просвітно-економічний рух в повітї і надати тому рухови здоровий напрям дїло не легке, тож запрашаємо, щоби всї свідомі люде подали нам помічну руку і приступили до задуманої роботи. — В имени оснувателїв філії тов. "Просвіти" в Товмачи А. Кадайскій парох з Грушки.

Гарний, просторий дім читальнї "Просвіти" будує ся в Балинцях повіта коломийского заходами пароха о. Т. Войнаровского, тамошного хору під управою учителя п. В. Барнича і прочих членів читальнї "Просвіти". В тім домі по одній сторонї помістить ся простора саля зборів враз зі сценою на представленя театральні, а по другій шпихлїр, крамниця і канцелярія.

Відпоручники видїлу краєвого до Бразилії. Вчера, 29 н. ст. мая, запала ухвала на сесії видїлу краєвого, що має вислати ся до Бразилії на кошт краю двох відпоручників: д-ра Іосифа Семирадского і о. Ивана Воляньского з Островця коло Теребовлї. [О. Воляньскій, як звістно, був першим руским священиком в північній Америцї та заняв ся орґанізацією тамошних руских кольоній.] Оба відпоручники мають звидїти по можности всї кольонії галицких еміґрантів в отсих провінціях бразилійских: Паранї, Ст. Катеринї, Pio Ґрандо до Суль і Сан Паольо, розглянути основно тамошні відносини суспільно-економічні та вернувши до краю здати справу з своїх спостережень. Крім часу на подорож там і назад визначено відпоручникам чотири місяцї для тих розслїдів. Виїзд з краю має наступити перед днем 1 липня с. р. [Тим самим показує ся, що вість, подана в нашій ґазетї, мов би відпоручником видїлу кр. до Бразилії був назначений о. Чайковскій опирала ся на хибній информації.] Рівночасно з обома відпоручниками видїлу краєвого висилає Є. Ем. кардинал своїм коштом до Бразилії руского священика, о. Никона Роздольского, котрий має нести поміч духовну руским кольоністам.

Цїсар в сїм роцї в наслїдок инших диспозицій не возьме участи з маневрах 10 і 11 корпусу. В виду того не наступить сподїваний приїзд цїсаря в сїм роцї до Галичини.

Великій пожар навістив дня 26 с. м. громаду Саранчуки в бережаньскім повітї. Огонь знищив двацять кілька загород селяньских.

Самоубійства. В касарни на цитадели застрілив ся в пятницю капраль 30 п. п. — На старім городецкім кладовищи повісив ся вчера на хрестї Павло Гуль, батько шестеро дїтей, бувшій маґазинєр зелїзничій. Причиною самоубійства була нужда, в котру попав від часу видаленя зі служби.

Хинець в австро-угорскій армії. На основі дозволу цїсаря вступить в днем 1 червня с. р. до австрійскої армії свояк хиньского посла в Берлинї Сі-Кінґ-Ченґа молодий чоловік Гсі Тінґ Чунґ, а та за поручника 7-ого полку піхоти в Градци. Очевидно, що той Хинець не дасть собі утяти коси, але буде єї носити звинену в клубок на голові під офіцирскою шапкою.

Дѣло