◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

О. ставрофор Исидор Воробкевич, знаний наш писатель і композитор, обходив вчера 60-ті свої именини. Родив ся він дня 5 мая 1836 р., отже недавно минуло єму 60 лїт. На Буковинї він [по смерти Юрія Федьковича] нинї одинокій представитель літературного руху з 1860-их років, а при тім одинокій рускій композитор на Буковинї. Перед девяти лїтами 17-ого мая 1887 року обходив о. Исидор Воробкевич 25-лїтний ювілей своєї літературної дїяльности, а дїяльність тая була дуже широка, плідна і різновидна. Черновецкі руско-народні товариства поздоровили депутацією достойного заслуженого ювілата, а і ми нинї пересилаємо єму щире поздоровленє від галицкої Руси, бажаючи єму — многих ще лїт!

Христіяньскі радні міста Стрия ухвалювали вчера презенту на руску парохію стрийску. На 17 голосуючих 13 радних дали свої голоси на о. Володимира Сельского і він одержав презенту на парохію міста Стрия.

Огнї. В Крехові вибух дня 20 н. ст. с. м. огонь у тамошних Василіян. Того дня, яко в навечеріє великого відпусту в монастири, зібрало ся вечером около пять тисяч народу из всїх сторін, близших і дальших. По вeчіpни вирушила процесія з церкви до печери св. Онуфрія, а один Василіянин з Жовкви з подальшого горбка пускав фаєрверки. Нещастє хотїло, що одна ракета упала на загату монастирскої шопи, і коли все було по-за монастирем на процесії, підняв ся огненний стовп в монастири. Всїх, мирян і священиків огорнула тревога, бо многі умістили були там свої повозки і коней а поблизько стояли сотки селяньских возів, а на деяких возах спячі дїти. Все кинулось на монастирске подвірє, настала велика глота. Ратувати не було можна, бо не було анї сикавки, анї гана та коновки, длятого шопа згоріла до тла; поблизькі монастирскі кухнї уратувались лише тим, що відпустові селяне цїлою масою обсїли криші тих будинків, а хоч их пекло, не допустили огню на криші. — В селї Савалусках коло Манастириск знищив огонь 22 с. м. в ночи чотири загороди селяньскі; огонь підложила одна вдова з мести до одного господаря за те, що єго син не хотїв з нею оженитись.

Крадїж на суму 1.500 зр. в обліґаціях сповнено в ночи з суботи на недїлю в львівскій репрезентації Краківского товариства обезпечень. З причини Зелених свят викрито крадїж доперва ві второк, а доходженя виказали, що ще в недїлю якійсь незнаний чоловік міняв в одній конторі львівскій того рода обліґації. Имовірно був се злодїй.

Замість на тамтой світ — до криміналу. Микола Блендюк з Кнїгинина коло Станиславова, рубаючи в сїчни с. р. лїд на ріцї, упав у воду, з перестуди занедужав небезпечно і приготовляв ся на смерть. А що мав на совісти кілька тяжких гріхів, з котрими умирати не хотїв, то скликав до себе сусїдів, супроти котрих колись провинив ся, і просив их перед смертію о "прощенє". При тім признав ся, що перед кількома лїтами він підпалив дім свого дядька і опікуна, з котрим жив в незгодї, а перед двома роками підпалив дім сусїда Бігуна, щоби пімститись за якусь там свою кривду. Першій підпал угасили сусїди, але другій знищив цїлком хату і все майно Бігуна. Покривджені простили Миколї, бо оно годить ся прощати чоловікови перед смертію. Блендюк приняв св. Тайни і вже спокійно дожидав смерти. Однак смерть не приходила і Микола в короткім часї вернув до здоровля. Тогдї прокураторія державна взяла справу в свої руки і обжалувала Блендюка о подвійний підпал. На розправі, що відбула ся сими днями перед судом присяглих в Станиславові, випирав ся Блендюк, мов-би він признав ся до вини, а коли щось такого говорив, то мабуть у великій горячцї. Однак свідки признали, що він тогдї був цїлком притомний. Трибунал засудив Миколу на півтора року тяжкої вязницї.

Дрібні вісти. В Скалатї помер на тиф пятнистий тамошний лїкар повітовий д-р Євгеній Ляхович, заразившись від недужих, котрих лїчив. — Межи Галичем а Тернополем на будуючім ся шляху зелїзничім коло Потуторів завалив ся минувшої суботи майже цїлкoм готовий камінний міст; з робітників нїхто не потерпів, лише предприємцї мають велику шкоду та й може опізнитись отворенє шляху зелїзничого. — В Швайцарії було сими днями дуже зимно і падав снїг. — Фільософічний факультет вроцлавского університету удїлив нагану професорови исторії штуки Ришардови Мінтерови за те, що з чужих творів виписував цїлі уступи і печатав их яко власні працї. — Третя каденція суду присяглих у Львові розпочалась нинї [27-ого мая] і потреває до кінца червня.

Дѣло