◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

III-ті загальні збори Товариства взаїмних обезпечень "Днїстер" відбули ся вчера при участи вимаганого статутами числа членів. Саравозданє Ради надзираючої принято без дискусії і висказано членам дирекції признанє за дїяльність. Обіширнїйше справозданє як з дїяльности товариства в 1895 р. так і з дискусії на вчерашних зборах подамо слїдуючим разом.

Товариска прогулька. Завтра, в недїлю, наколи буде погода, відбудесь товариска прогулька. Зібранє о годинї 3-ій пополудни при входї від улиці Театиньскої на Високій замок. — Боян.

На посаду дїйстного управителя 4-клясової школи им. Маркіяна Шашкевича у Львові з руским язиком викладовим розписала львівска окружна рада шкільна конкурс з речинцем до дня 31 мая с. р. Річна платня управителя 800 зр., до того 100 зр. додатку за управу і 360 зр. на мешканє. — Доси школа им. Маркіяна Шашкевича не мала щастя мати управителем Русина — і се одна з головних перешкід до належитого розвою тої школи. Тепер повинні всї Русини, котрі можуть мати якій-небудь вплив на обсаду місця управителя тої школи, доложити всїх заходів, щоби то місце дістало ся Русинови, тим більше, що о кандидата кваліфікованого зовсїм не трудно. А Поляки львівскі, котрих братя в Познаньщинї таку завзяту борбу ведуть о свої там школи, не повинні тут пакостити Русинам. "Не чини другому, що тобі не мило!" А треба й се зважати, що ся школа им. Маркіяна Шашкевича — то одинока на цїлу Русь галицку 4-клясова народна школа руска! — отже чи і в тій одинокій школї не може і не повинен бути управитель Русин?!

Папскі именованя. Кардинал Ледоховскій, префект конґреґації, надіслав грамоти від папи Льва XIII з именованєм: пралатами домовими оо. архидіякона о. Льва Туркевича і канцлєра капітули Александра Бачиньского, а шамбелянами тайними оо. Александра Чемериньского декана золочівского, Льва Шапковского декана стрийского і Северина Навроцкого декана тернопільского.

Про рускій народний театр пишуть нам з Тернополя: Дальшій репертуар нашого театру в Тернополи ось-такій: дня 3. мая "Украдене щастє" д-ра Ив. Франка, 5-ого ві второк "Барон" циганьскій", 7-ого в четвер "Честь" Судермана, 9-ого в суботу "Синьобородий" а 10-ого в недїлю "Верховинцї". — Персонал театральний зєднує собі своєю старанною і доброю грою що-раз більше признаня у тої публики, котра навідуєсь до театру. На недїльне [26-ого м. м.] представленє Франкового "Учителя" зійшла ся була публика численнїйше, як звичайно, загостило навіть кілька польских родин; безперечно зацїкавила их штука. Відограна дуже гарно мусїла вдоволити публику. В четвер [30-ого м. м.] виступила по довгій перерві першій раз панї Осиповичева в комедії "Світова річ" Олени Пчілки. Публика нагородила єї гру рясними оплесками. Упрошений на режісера театру п. Вороний [Українець] виступив на сценї в "Учителю" в роли титуловій і в "Світовій річи" в роли Голуба. Гра п. Вороного, природна, вистудіована, загально подобалась; тілько в "Учителю" відбивав україньскій виговір, яким галицкій учитель не говорить. В "Світовій річи" ролю Тамалія-франта грав п. Стадник і, як на першій раз, вивязав ся з неї зовсїм гарно; деякі похибки тут і там певно з часом уступлять; головно бесїда у него трохи за скора. "Світова річ" штука за довга, бо протягла ся [з причин декораційних] аж до півночи...

Робітниче свято — 1-ій мая перейшов у Львові, як звичайно, спокійно. Хто з робітників міг не робити в той день, то не робив; другі робили. О годинї 10. рано зібрало ся до 2000 робітників на збори в гали музичній на площи вистави. Головою збору вибрано друкаря п. Маньковского, і почали ся реферати. Першій референт (Козакевич) говорив о постулятах партії робітничої, о відносинах єї до других партій і о значіню свята 1-ого мая. Другій (Шіфлєр) реферував жаданє 8-годинного дня робочого і таку ухвалено резолюцію. Третій (Данек) скритикував баденівскій проєкт реформи виборчої, зазначив, що робітники не перестануть боротись за загальним, безпосередним, тайним голосованєм, і збори ухвалили таку резолюцію. Послїдний референт (Гудец) говорив о свободї праси: остро виступив проти стемпля дневникарского, того тяжкого податку наложеного на дневникарство а відтак схарактеризував польску прасу "лєндербанкову" і нїби-демократичну, ворожу народови; збори ухвалили резолюцію з жаданєм поступової реформи закона прасового. Кромі референтів промовляли і инші, де хто й по руски і жарґоном жидівским. По зборах робітники вирушили в походї співаючи робітничі піснї улицями Зибликевича, св. Миколая, Академічною, Кароля Людвика, Ягайлоньскою і Третього мая перед сойм і там піднесли оклик в честь загального голосованя. Похід супроводив віддїл поліції з трема комісарями. — По полудни зібрали ся робітники за Личаківскою рогачкою на забаву, але дощ з градом перервав єї. О годинї 6-ій вернули до міста.

В память 300-лїтної річницї унії берестейскої відбуде ся торжество ювілейне в місточку Топорові заходами тамошного пароха о. Мих. Дзеровича. Розпічне ся оно місією для народу, а закінчить ся дня 5 мая соборчиком деканальним. Яко делєґат митр. Ординаріяту прибуде пралат о. А. Бачиньскій, щоби удїлити присутним архієрейского благословеня.

Дѣло