◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

 

 

Депутація до Відня і до Риму, зложена з духовних і світских Русинів, виїде —  як пише "Душпастирь" — в місяци червни з адресою заосмотреною підписами, щоби подякувати як Єго Вел. цїсареви так і Єго Св. папі за именованє Є. Ем. митрополита о. Сильвестра кардиналом.

 

Чинности і рішеня руского провінціяльного собору з року 1891. у Львові — друкують ся вже в Ставропіґійскій друкарни. Книжка — як пише "Душпастирь" — буде обіймати около 16 аркушів друку, а до того прийдуть ще додатки в окремій книжцї.

 

З Сокаля пишуть нам: Заповіджені на 28 н. ст. цвітня загальні збори політичного товариства "Руска Рада" в Сокали не відбудуть ся того дня — з причини похоронів Преосв. епископа д-ра Юліяна Пелеша, на котрі виїздить духовеньство з Сокальщини, та й ще за-для того, що салю громадску в Сокали заняла комісія асентирункова. Збори відбудуть ся пізнїйше, а день буде оголошений в часописях. — За видїл: Б. Чернецкій предсїдатель. К. Федоровиц секретар.

 

Є й наші люде — гідні майстри! О однім такім пишуть нам з-під Стрия: П. Иван Скислевич, майстер столярскій в Стрию, зробив до церков у Відни і в Угерску окрім поменших річей також два тетраподи з дубового матеріялу, цїлі забудовані і різьблені так ладно, що могли би бути окрасою архикатедральних храмів, і дуже сподобали ся всїм, що их оглядали. Тому уважаю за одвітне припоручити того солідного, рутинованого і совістного майстра всїм Русинам, а особливо Всч. духовеньству до робіт церковних, тим більше, що п. Иван Скислевич яко Русин патріот і видїловий "Міщаньскої Бесїди в Стрию" причиняєсь до розбудженя руского житя між стрийским міщаньством. — Лев Горалевич, парох Угерска.

 

Від управи руского народного театру, гостячого в Тернополи одержуємо отсю вість: З причини недуги артиста п. Яновича репертуар представлень на сей тиждень треба було змінити в такій спосіб, що: 28-ого с. м. буде представлена оперета "Дзвони з Корнвіль", 30-ого "Запорожець за Дунаєм" і "По ревізії", 2-ого н. ст. мая "Барон циганьскІй" а 3-ого "Украдене щастє". — З гри наших артистів публика загалом дуже вдоволена, та на жаль — як звіщають нам наші дописувателї з Тернополя — загал публики нашої з Тернополя і з околицї не піддержує свого театру так, як би належало, крім кількох родин, постійних гостей — пише нам один Русин з Тернополя В.Д.Г. — дуже мало хто новий являє ся в театрі. Аж прикро стає розглянувшись по просторій сали "Сокола" і бачучи цїлі ряди пустих крісоль. А тут аби хоч сама руска публика пильно ходила, було би вже добре, бо Русинів у нашім містї, славити Бога, є досить! А саме деяких Русинів, і то заможнїйших, властителїв камениць і реальностій, ми ще нї разу в театрі не видїли. А прецїнь они вже нїяк не можуть звиняти ся, як деякі другі, що мовляв "перед першим годї". Дивна байдужність!" — Нехай же бодай на дальше тая байдужність пропадає в безвісти!

 

Дѣло

27.04.1896

До теми