◦ ◦ ◦ ◦

Пам'ятник «Xолм Слави», де поховано коло 500 загинулих у боях за визволення Львова бійців і офіцерів Червоної Армії, споруджується цього року у Львові. Пам'ятник являтиме собою великий некрополь. На кожній могилі передбачається встановити надгробні мармурові дошки з прізвищами похованих. Все кладовище обнесене фундаментальною колонадою, а численні скульптури відображатимуть героїку Червоної Армії. Проект загального вигляду «Холму Слави» виготовлений архітектором Горчаковим.

20 міліонів карбованців відпущено цього року на відбудування українських здравниць. Зокрема значно поширюються курорти західних областей. У Трускавецькому курорті, що об'єднує п'ять санаторіїв, одночасно будуть оздоровлювати 1000 хворих на шлунок. Створено також і курсовий відділ на 200 ліжок. Став до ладу завод мінеральних вод загальною продуктивністю 350 тисяч пляшок на рік. Налагоджено видобування лікувальної солі. В Закарпатській області відкриваються 4 санаторії для хворих на серце і шлунок. Великий санаторій на 300 ліжок буде функціонувати в селі Верегар, в колишньому замку графа Шенборна.

Літературний вечір письменників Петра Панча та Юрія Кобилецького відбувся в Будинку культури працівників науки, літератури та мистецтва у Львові. Юрій Кобилецький прочитав доповідь про сучасний стан української радянської літератури. Петро Панч зачитав свої нові твори.

На зборах письменників Львівської організації СРПУ за участю члена Президії Спілки письменника Петра Панча, обрано правління Львівської організації Спілки в складі П. Козланюка, Ірини Вільде та Ярослава Галана. Кандидатом в члени правління обрано Антона Шмигельського. На засіданні правління Львівської організації Спілки за участю письменницького активу прийнято в дійсні члени СРПУ письменників Д. Лукіяновича та А. Лотоцького. Кандидатами в члени Спілки прийняті А. Хижняк та М. Пархоменко.

Десятиріччя кривавих подій у Львові в квітні 1936 року, громадськість міста відзначила урочистим вечором в Будинку культури, на якому була зачитана доповідь Б. Дудикевича та виступали робітники-очевидці й учасники пам'ятної демонстрації трудящих Львова. До цієї дати в Будинку культури була також організована виставка афіш, документів і фотознимок, що ілюстрували становище трудящих Західної України під час панування польської шляхти.

З 1-го червня у Львівському театрі опери і балету розпочинаються гастролі Київського театру Музичної комедії.

Письменники Львівської організації СРПУ заслухали на зборах доповідь заступника завідуючого відділу пропаганди та агітації Обкому КП(б)У тов. Йови про п'ятирічний план розвитку та розбудови народного господарства. Доповідь викликала жваве обговорення. Виступали письменники П. Козланюк, М. Рудницький, М. Марченко, В. Бєляєв, І. Вільде та інші.

На черговому літературному вечорі письменниця Ірина Вільде прочитала уривок з свого нового оповідання «Наші батьки розлучилися». В обговоренні твору виступали тт. Лукіянович, Ваврик, Шмигельський, Романченко та інші. Відзначаючи майстерність автора в побудуванні сюжету, в психологічному розв'язанні колізій, вони звернули увагу письменниці на потребу чіткіше визначити простір і час, в якому розвивається дія оповідання.

Вечір зустрічі студентського активу м. Львова з депутатом Верховної Ради СРСР С. Стефаником, відбувся 16 квітня в приміщенні театру ім. Заньковецької. Після офіційної частини був проведений показ художньої самодіяльності студентських колективів Львова.

За два роки Львівська обласна бібліотека одержала від московських бібліотек близько 50 тисяч книг. Нещодавно до Львова знов прибуло до 4 тисяч томів цінної художньої, політичної, публіцистичної і наукової літератури, надісланої з Московської бібліотеки ім. В. І. Леніна.

Львівський театр мініатюр показав львов'янам п'єсу «Десь у Москві». На черзі — «Чия правда краще» і «Факір на годину». Одночасно колектив театру працює над одноактовими оперетами Офенбаха, Штрауса і Колло.

[Радянський Львів, №4, квітень, 1946]