◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Наближаєсь весна! — се віщують нам днї вчерашний і нинїшний, особливо вчерашний, не лиш теплий, але й соняшний. Радує се не лиш людей, радих веснї, чи молодий чи старий, но і тих пернатих гостей, що з далекої подорожи вже повернули до нас — от хоч-би жайворонків та бузьків. [Бузьків, пишуть, бачено вже коло Галича.] За віщбу весни треба уважати й то, що — як нам говорив один з природознавцїв, львівских, — кукли мотилїв, удержувані в неотопленій комнатї, зачинають вже розвивати ся, именно ті роди, що являють ся вчасно на весну. (Так 2-ого с. м. вилягла ся з кукли совинка [тьма], звана пестрина хвоїнівка [Panolis piniperda], котрої усїльниця живе на соснї в околици Львова [н. пр. в Голоску], а декуда, именно в Нїмеччинї, виступає як велика нищителька борів соснових). В таких теплих днях, особливо як вчерашний соняшний, мусїло в-перше пробудитись немало зимованих хрущів, мух, мотилїв та инших комах, піднестись на часочок може й у воздухи, а бодай підлїзти зі свого зимівного захистку близше "до сонїчка". Тілько ж хто знає, чи не розумнїйше чинять ящірки та вужі, що не дають ся заманити теплу та сонїчку і "відживають" аж під конець марта. Бо ж, нїгде правди дїти, тепло та сонїчко яри з перших днїв марта — буває дуже зрадливе, як о тім богато могли би оповісти жайворонок та бузько... Як вилягла ся з кукли Panolis ріnіperda — то ще не значать, що снїжок не може побілити обліжок, або потиснути молодець-морозець... Ну, але панованє их на всякій спосіб уже не довге — соняшні лучі поконають зиму, як у Відни антісеміти в третім крузї поконали Баденього і жидівскій лібералізм... Та й свята земленька надягне нову, світлу, зелену шату...

О. Василя Левицкого, професора в грецкій колєґії в Римі, именували — за иніціятивою Єго Ем. кардинала Сембратовича — наші Ординаріяти прокуратором для справ всїх трех галицко-руских дієцезій при св. Ап. престолї. Ся посада від часу відходу з Риму о. крил. Пакижа не була обсаджена. Дасть Бог, що такі сумні пригоди для руско-кат. церкви, як тучапска, не будуть уже лучати ся, та що справа нашої церкви на тлї наших народних святощей знайде в о. В. Левицкім вірного і ревного заступника. Справою удержуваня такого прокуратора в Римі духовеньство наше богато интересувало ся і нераз на соборчиках допоминало ся того, бо оно нераз терпіло через зволоку різних справ парохіяльних; тепер такі зажаленя, надїємось, уже перестануть.

Справа заборони руского віча народного в Самборі ц. к. старостою Кешковским прецїнь спонукала також краківску N. Reform-y заговорити в нинїшнім н-рі о самоволи старостів супроти віч. Она так пише: "Щораз частїйше лучають ся у нас випадки довільного толкованя старостами основних законів державних. Дневники підносять ті надужитя [не всї! — Ред ] але здаєть ся, що се не впливає на хід річи, бо намістництво не числить ся з фактами. Розумієсь, о тім, щоби котрий з послів [польских — Peд.] упімнув ся в радї державній проти нарушеня законів основних, не може бути й мови, зваживши, що більшість "кола" єсть ультра-правительственною, а меншість спутана славетною солідарностію. [Дальше N. Reforma розказує відому нашим читателям заборону віча в Самборі, а відтак кінчить:] Наколи старостам служити буде право довільно викладати собі закони, то хиба дійдемо до того, що в кождім старостві будуть обовязувати наші закони, а свобода стоваришень і зборів перейде в країну мрій." — Красні слова, тілько чому то панове демократи польскі в соймі, де вже не путає их солідарність "кола", нїколи й словом, не відозвуть ся так, як отсе говорить N. Reforma? Чому панове демократи польскі, в теорії нїби противники станьчиків, в практицї "помагають конституційну свободу катувати? з неї полатану сорочку здіймати?"...

Вісти з Кіїва. Женщина-доктор Н.В. Тальберґ дістала дозвіл держати в одній з авдіторій університету св. Володимира публичні виклади, але тілько для женщин. — В Кіїві завязало ся товариство шовководства і поставило собі за цїль: помагати розвиткови шовководства та домашного шовківничого промислу в т. зв. полуднево-західнім краю.

Польске товариство братньої помочи слухачів університету львівского обходять в днях 7 і 8 марта с. р. 30-лїтний ювілей свого основаня. Провід в комітетї ювілейнім обняв проф. д-р Освальд Бальцер, а проґрама ювілею ось-така: Дня 7 с. м. о годинї 8-ій вечером збір бувших і теперішних членів братньої помочи в реставраційній сали готелю Имперіял, а 8-ого: рано богослуженє в костелї св. Миколая, в полудне торжественний збір в сали ратушевій [вступ вільний] а вечером пир в касинї міскім [удїл 5 зр.]

Дрібні вісти. Австрійске посольство з Петербурга заарендувало в Москві на час коронаційних торжеств льокалї московского купецкого клюбу за 22.000 рублїв. — Жалоба двірска по бл. п. архикнязю Альбрехтї Сальваторі тревати ме 12 днїв почавши від 4 н. ст. с. м.

Дѣло